Філіпська Тетяна Антоніївна щелепно-лицевий хірург, обл.клін.лікарня

Ірина (гость) 13 января 2012

Львів

Я не можу і не хочу нічого сказати поганого про усіх лікарів відділу, я їх не знаю, мабуть вони і є чесними людьми та хорошими фахівцями. Але «людяність», «адекватність» та «нормальність» Філіпської вираховується хіба що кількістю сотень людей (у мене на роботі і не лише на роботі), яким вона оголосила «бредовий діагноз», що сама сфабрикувала. При тому мені не сказала жодного слова, у виписці діагноз подала, як «інфільтрат щічної ділянки ускладнений флегмоною скроневої ділянки». Коли віддавала виписку, то нормально взяла в мене ще 2000грн, хоча 2000грн отримала вже три дні назад, тоді коли розкривала флегмону. За ті три дні я її не бачила жодного разу - це були вихідні – у відділені був лише черговий лікар, вона жодного разу не подзвонила. Лікар не повинен бути нянькою, але коли хоче брати багато грошей, то може створити хоча б видимість роботи, і задзвонити.
Коли я дізналась, що існує «синдром Мюнхаузена», то прочитала про це багато інформації. І чим більше я дізнавалась, тим більше дивувалась Філіпській, чим вона керувалась звинувативши мене у цьому… Якщо б мене цікавило «садо- мазо-», або «гострі відчуття», то я ніяк не зацікавлена була б віддячуватись лікарю, зверталась би просто в приймальне відділення, до будь-якого лікаря, а не «по дзвінку знайомої людини». А ще робота у мене пов’язана з постійними відрядженнями, і за «гострими відчуттями» я б могла звертатись у любе відділення щелепно-лицевої хірургії хоч у кожному місті України, а не ходити до одного лікаря, просити допомоги і надіятись на обіцяний кінцевий результат. Наступне, чого можуть бажати ідіоти – бажання звернути на себе увагу… О, в моїй ситуації це - справді, круто! Коли в тебе постійно з’являються абсцеси і флегмони на обличчі, тобто гниє голова, увагу ти справді на себе звертаєш, а саме: Ти перестаєш пити каву на роботі, оскільки горнятка в офісі спільні, і ти розумієш, що кожному з колег буде неприємно пити з нього, думаючи, що з нього пила ти. Ти, звичайно, не можеш ходити з усіма на обід, бо розумієш, що колегам може бути бридко під час обіду дивитись на твоє спотворене обличчя і ти зіпсуєш людям апетит. Ти не можеш заходити в гості до друзів, бо мусиш випити хоча б каву, а ти знову ж розумієш, що їм доведеться кип’ятити після тебе горнятко. Ти нікого не можеш запросити до себе додому, бо розумієш, що тим самим поставиш людей в незручне положення, їсти-пити їм буде дуже неприємно – вони боятимуться заразитись, а відмовитись їм буде незручно, щоб тебе не образити, і т.д.
Якщо Філіпська справді була впевнена у діагнозі «синдром Мюнхаузена», вона повинна була вказати це у виписці і направити на консультацію до психіатра, оскільки це захворювання психіки, я б звичайно, що не відмовилась, а з її сторони це було хоча би чесно, а так як поступила Філіпська – це просто підлість. А найбільше цікаво - за що?

Oksana (гость) 11 января 2012

Lviv

Ірино, я не знайома ні з вами, ні з вашою історією хвороби, але я особисто знаю багатьох лікарів даної кафедри і відділу щелепно-лицевої хірургії - це абсолютно адекватні і нормальні люди. Коли, можливо, і виникло якесь непорозуміння, ми ж усі живі люди, то на мою думку, вам краще знову звернутись до них і просити допомоги, просити, щоб Тетяна Антонівна, Маркіян Мирославович, можливо навіть і Іван Мирославович, все таки знайшли вихід з даної ситуації і допомогли Вам. А від того, що ви кричите про свої образи та «обливаєте» лікаря на усіх сайтах, вам краще не стане і від того ви, звичайно, що не одужаєте. Oдумайтесь.

Ірина (гость) 1 января 2012

Львів

Віктор, це справді брехня і наклеп, але не з моєї сторони, а зі сторони Філіпської. Я, коли лікувалась у неї, то повністю довіряла, як лікарю і як людині. Жодного синдрому Мюнхаузена у мене немає і ніколи небуло. Я коли і могла притворятись, то лише в зворотню сторону. Наприклад, їздити у відрядження з підщелеповими флегмонами, скориставшись тим, що це зима і можна одягати гольфи та шалики, щоб ніхто і не помітив, пити більше знеболюючого, щоб на роботі не помітили, що у мене поганий настрій або мені боляче. Я взагалі не з тих людей, що ниють про хвороби та біль, не з тих людей, що ходять з термометром під пахою і бігають по лікарях. І повірте, отримати такий "результат" лише за те, що ти розраховувала на щиру розмову це справді образливо.

Viktor (гость) 29 декабря 2011

Lviv

Брехня і наклеп!

Ірина (гость) 25 декабря 2011

оценка:    0.4

Львів

Ніколи не довіряйте лікарю «як Богу». Нещодавно лікувалась в обласній клінічній лікарні, у відділенні щелепно-лицевої хірургії, у Філіпської Т.А. Лікувалась впродовж трьох місяців з приводу флегмон та абсцесів. Причин стоматологічних не було виявлено, але флегмони та абсцеси виникають все частіше – в результаті на обличчі безліч деформуючих рубців. Я була у розпачі… Почала приймати антидепрессанти… Одного разу мій товариш – лікар-діагност, з 20-ти річним стажом роботи, розповів мені про синдром Мюнхаузена, в якому часто підозрівають пацієнтів, коли не можуть встановити діагноз. Звичайно, я про все без вагань, розповіла лікуючому лікарю, а саме Філіпській Т.А., оскільки вірила їй «як Богу» і не бачила тут нічого страшного, в тому, що я знаю назву цього захворювання психіки і … отримала результат… Людина, якій я так вірила, звинуватила мене саме у цьому… При тому за період трьох місяців, що я лікувалась у неї, я їй «віддячувалась», загальна сума склала 15000грн. Але у неї ніколи не було часу ні прокоментувати свої назначення, ні вислухати те, що їй говориш. Тетяна Антонівна працює під девізом «прийняти побільше пацієнттів, витративши при цьому мінімум часу». Але усіх ж грошей на світі не заробиш… А за цим усім стоїть чиєсь здоров»я і чиєсь життя… Але Тетяна Антонівна, коли бачить, що ситуація безвихідна, а часу для вирішення у неї немає, бо з втраченим часом можна втратити нових пацієнтів, а з ними і нові гроші, швидко вирішує все так, як їй вигідно. З психікою у мене все гаразд, і жодного синдрому Мюнхаузена у мене немає, швидше навпаки я панічно боюсь лікарів, проблема лише в тому, що абсцеси появляються і дальше, в результаті з’являються все нові рубці на обличчі. Здала аналізи – імунологічні дослідження – була на консультації у імунолога, виявлено ім.недостатність, та ще багато змін, сказали, що саме проблеми з імунітетом можуть приводити до виникнення флегмон, сказали, що потрібно лікуватись. Але як тепер я можу повірити лікарям і взяти рецепт з їхніх рук, якщо мене зрадила людина, якій я вірила «як Богу»?