Сьогодні – в часи, коли варто заощаджувати кошти та пріоритизувати покупки, слід приділяти увагу фінансовій грамотності дітей. Тим паче, що малеча починає ставити запитання про гроші у віці 4-5 років і лише від батьків залежить, чи виростуть їхні сини та доньки фінансово успішними.
У радянські часи розмови з дітьми про гроші вважались чимось некультурним або й взагалі не вартими уваги. Тому не дивно, що сьогодні ми миємо декілька поколінь, скалічених хибними уявленнями про те, як правильно накопичувати та розпоряджатись коштами. Проте, сучасне життя вимагає знань азів фінансової грамотності не тільки від дорослих, а й від малечі. Про головні помилки, яких найчастіше припускаються батьки у розмовах про гроші, розповіла експертка з питань корпоративних та персональних фінансів Єлєна Шепель.
"На щастя, все більше батьків прагнуть навчити своїх дітей фінансової грамотності, заснованій не на радянській моделі, а на моделі економічно розвинених країн. Сьогодні фінансова грамотність в тренді. Це надзвичайно актуальна та популярна тема як серед дорослих, так і серед підлітків, які прагнуть бути успішними. І хоча існують спеціальні курси, книжкии та мобільні додатки для прокачування фінансових навичок, базу у відносинах з грошима закладає родина", – зауважила фінансова експертка Єлєна Шепель.
Перша помилка: робити гроші забороненою темою для розмов
Не варто уникати розмов із дитиною про гроші або відповідати на запитання: "От коли виростеш, тоді все зрозумієш". Ще декілька неправильних варіантів батьківської поведінки: відповідати коротко й без пояснень, аби лише дитина відчепилась. Всіляко показувати, що вам ця тема неприємна. Іноді батьки прямо кажуть дитині, що ставити запитання про гроші – соромно й негарно. Втім у більшості випадків дітям без слів зрозуміло, що ця тема для батьків дискомфортна, адже вони чудово зчитують емоційне забарвлення подібних розмов. Про гроші з дітьми потрібно говорити ніби поміж іншим, не акцентуючи особливої уваги на фінансах. Якщо ж у дитини виникають запитання – покажіть, що ця тема нормальна і навіть чудово, що її цікавлять подібні питання. Скажіть дитині, що вона й надалі може ставити будь-які запитання, що стосуються фінансів, і ви все їй поясните.
Друга помилка: зводити усі розмови про гроші до правил економії
За даними опитування Deloitte, лише 5% українців зізнались, що можуть купити собі все, що їм заманеться, в той час, як 90% респондентів завжди намагаються економити в категоріях "відпочинок", "одяг", "взуття" та "продукти". Якщо дитина постійно чує з вуст дорослих слово "дорого" або фразу "це нам не по кишені", бачить, що шопінг перетворюється на полювання за акціями, у неї формується неправильне ставлення до грошей. У радянські часи виросло декілька поколінь, які боялись купувати красиві речі та прагнули одного – відкласти гроші, яких завжди не вистачало. На жаль, фраза "Не їж, це на Новий рік" – знайома багатьом. Завжди економити ми навчились у своїх батьків, а тепер неусвідомлено передаємо цей негативний досвід дітям. Звісно, немає нічого поганого у тому, щоб купувати щось по акційній ціні. Мова про інше. Іноді варто робити покупки тут і зараз. У моменті. Варто показувати дітям, що гроші – це не лише про економію та обмеження. Це ще й про задоволення. Покажіть дитині, що гроші існують для того, щоб робити наше життя яскравішим. Тож, якщо вам сподобалась річ – купіть її по тій ціні, яка є. Не чекайте знижок, зробіть собі чи дитині приємно просто зараз.
Третя помилка: відсутність списку покупок
84% людей роблять імпульсивні покупки щоразу, коли опиняються в супермаркеті (дослідження консалтингової компанії Invesp). Ще 40% зізнаються, що витрачають на покупки більше, ніж планували. Саме тому діти не розуміють, коли батьки кажуть: "Зайдемо до магазину по молоко", а потім опиняються на касі з повним кошиком різноманітних товарів. Щоб навчити дитину ставитись до покупок більш відповідально, краще сказати: "Ми йдемо в магазин по продукти й у нас є список того, що потрібно купити". Коли ж дитина просить купити додаткові речі – смаколик чи іграшку, поясніть: "Дивись, у нашому списку є певна сума на імпульсивні покупки. У межах цієї суми ми купимо те, що ти хочеш". Так дитина буде знати, що вона може придбати те, що їй закортить, але водночас є план і сума, яких треба дотримуватись.
Четверта помилка: говорити дітям, що гроші лише для дорослих
Не потрібно захищати дітей від будь-яких контактів із грошима. Якщо у них є власні кошти, вони можуть вільно купувати все, що хочуть. Бажання дитини заробляти гроші теж треба підтримувати. Звісно про повноцінне працевлаштування не йдеться, але мати перші заробітки у 9 років – цілком нормально.
П’ята помилка: обговорення власних фінансових проблем при дітях
Діти наче губка всотують інформацію, яку отримують від батьків. Саме тому обговорення серйозних фінансових проблем у присутності дітей може викликати у них зайві тривоги та страхи. "Чим ми заплатимо за квартиру?", "Де взяти гроші на ремонт?" – подібні питання мають вирішуватись лише між дорослими. Також не варто поруч із дитиною жалітися на проблеми, які виникають у вас на роботі. Навпаки, дитині потрібно пояснити, що у дорослому віці зможе обрати ту професію, яка буде цікавою і приноситиме фінансовий успіх.
Шоста помилка: не давати дітям кишенькові гроші
Вчитися розпоряджатися грошима потрібно змалечку. Чим раніше дитина отримає досвід заробляння та витрачання невеличких коштів, тим впевненіше буде розпоряджатися великими коштами. Якщо ви хочете фінансово прокачати дитину – раджу купити кілька чудових книжок. Насамперед, це книжка Любомира Остапіва "Малюк та бюджет. Як українським батькам виховати фінансово успішних дітей". А ще дитячий путівник світом готівки "Таємне життя грошей" авторства Кіри Вермонд. Також раджу книжку Бодо Шефера "Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей". Додам, що ці книжки буде корисно прочитати навіть дорослим.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
1.5
