Як хвалити дитину, щоб уникнути стресових ситуацій у непростий воєнний час, розповіла педагогиня, психологиня і директорка дистанційної школи "Атмосферна школа" Тетяна Серебрянська.
Порада китайського мудреця
Похвала і навчанні так само важлива, як важливе пальне для руху автомобіля. Але якщо залити до авто пальне поганої якості – далеко воно не заїде. Так само і з похвалою: вона може бути корисною або шкідливою. Відома італійська педагогиня Марія Монтессорі писала: якщо похвалу використовувати як нагороду за роботу – це сформує у дитини залежність. Важливішим для неї буде не результат роботи, а реакція батьків. Таким чином у дітей сформується залежність від думки інших людей.
"Набагато раніше думку про небезпечний бік похвали висловив китайський філософ Лао-цзи, який сказав: якщо людина вимірює свій успіх мірою чужих похвал – її тривога буде безкінечною, – каже Тетяна Серебрянська. – Саме тому батькам треба вчитися хвалити дитину так, щоб минулося без стресів, яких і так вистачає у непростий воєнний час. Для цього достатньо запам'ятати кілька простих правил".
Правило перше: завжди конкретизуйте похвалу
Коли хочете похвалити дитину, не використовуйте фрази на кшталт: "Ти молодець!", "Чудова робота", "Вау, круто!"... Американський психоаналітик Стівен Гросс назвав такі компліменти "порожніми фразами". Намагайтеся фокусувати увагу на тому, що особливо добре вдалося виконати дитині. Будьте конкретнішими.
"Доречними будуть такі фрази: "Цей намальований автомобіль, як справжній", "Цього разу тобі особливо добре вдалося соло", – радить Тетяна Серебрянська. – Якщо ж результат незадовільний, можна просто підбадьорити дитину: "Ти добре попрацював над цим проєктом", "Ти на правильному шляху, у тебе все вийде". Діти добре відрізняють, де фальш, а де – щирість, тому ніколи не брешіть заради мотивації".
Правило друге: не знецінюйте досягнення дитини
Іноді батьки хочуть похвалити дитину, але роблять це так кострубато, що схвальні слова перетворюються на докір. Наприклад, "Молодець, що сам одягнувся, але ти міг зробити це набагато швидше". "Достатньо поставити крапку перед але, щоб дитина не почувалася винною, – каже Тетяна Серебрянська. – Ось іще один варіант похвали з негативним забарвленням: "Ти виконав домашнє завдання, бо я тричі про це тебе попросила". Ту ж фразу можна сказати з позитивним акцентом: "У тебе є сила волі. Ти виконав домашнє завдання".
Правило третє: оцінюйте вчинки дитини, а не її саму
Психологи провели цікавий експеримент. Після виконання завдання першій групі дітей сказали, що вони дуже розумні, а другу похвалили за зусилля. На наступному етапі діти з першої групи не наважувалися ризикувати, тому обирали лише ті завдання, які могли вирішити. Учасники другої групи намагалися вирішити всі завдання, якими б складними вони не були. Після завершення експерименту діти з першої групи відчули розчарування, а діти з другої – пишалися собою, хоча й не змогли виконати найважчі завдання. "Про що свідчить цей експеримент? Коли ми хвалимо дитину за інтелект – "Ти такий розумний!", "Ти геній!", – це змушує її думати, що ця риса є постійною і вона нічого не може зробити, щоб її прокачати, – розповідає Тетяна Серебрянська. – Важкі завдання лякають перехвалених дітей, тому вони всіляко намагаються їх уникати, побоюючись, що поганий результат завдасть шкоди їхній репутації. Завжди відмічайте старанність і зусилля дитини під час виконання завдання, а не рисиїї характеру".
Правило четверте: не порівнюйте свою дитину з іншими
Кожна дитина має унікальні особливості, тому нема сенсу порівнювати її з іншими дітьми. Фраза "У тебе гарний малюнок, але Коля намалював краще" – погана похвала, яка негативно позначиться на емоційному стані дитини. "Порівняння з іншими погіршує взаємини між батьками й дитиною. Власне, дитина росте в негативному середовищі, де занижують її самооцінку, – стверджує Тетяна Серебрянська. – Можливо, під час спілкування з іншими батьками ви мимоволі порівнюватимете свою дитину з іншими учнями, але ці порівняння не мають вилитися у слова. Краще зосередьтеся на тому, що добре виходить саме у вашої дитини. Не раджу порівнювати дитину з іншими і в разі, якщо вона чудово навчається. Фраза "Ти найкращий математик у класі" – не годиться".
Правило п’яте: не завищуйте планку
Ваша похвала не повинна задавати занадто високі стандарти, інакше дитина боятиметься їм відповідати. Наприклад, коли ви кажете їй, що вона "фантастично швидко впоралася із завданням" – сьогодні це викличе у дитини ейфорію, а завтра змусить пережити стрес, оскільки вона хоче завжди відповідати вашим високим стандартам. "Важливо збалансовувати похвалу, не перетворювати її на постійний потік позитивних слів, – радить Тетяна Серебрянська. – Не перехвалюйте дитину за допомогою слів, які починаються на "най": найкращий, найшвидший, найрозумніший… Похвала має бути скромною, правдивою і зосередженою на процесах. Висновок, який мають зробити батьки: обережніше добирайте слова, але в жодному разі не припиняйте хвалити дитину".
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.3