Наслідками цього можуть стати серйозні хвороби в майбутньому, схвильовані лікарі, йдеться в ТСН.
Війна суттєво вплинула на українців – розповідає міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Це перша в світі війна, за якою усі спостерігають в онлайн-режимі. Кадри бойових дій і жахи, які по собі залишають російські військові – одразу з’являються в Інтернеті. І впливають на психіку навіть тих, хто не перебуває у зоні бойових дій. «Ті хвороби, які зазвичай приходили в 60 років і серцево-судинні і онкологічні ми вже очікуємо в 45-50 років. Оце постаріння через оці наслідки на психічне здоров’я», – каже Віктор Ляшко.
Вимушена переселенка із Запоріжжя Тетяна Петриковська прийшла на приймання до лікаря-терапевта зі скаргами на постійну втому, поганий апетит та біль у спині. В Івано-Франківську 36-річна Тетяна із 11-річним сином вже чотири місяці. Каже, за час війни в неї загострилися хронічні хвороби.
«Коли я приїхала, і відчула себе вже в більшій безпеці, от тоді почалися ці проблеми. Це проявлялося у загальній втомі, тобто було відчуття, що організм не відпочиває. Вже зранку була така стомлена, що ні до чого не було бажання. Апетит був звісно поганий», – каже жінка.
У всьому винен стрес, пояснює психіатр Спартак Субота. Під впливом гормонів стресу наш організм витрачає додаткові ресурси, через що швидше зношується та старішає. «Людина починає більше тривожитись, в неї починає проявлятися погіршення сну, в неї гіршає апетит тому, що коли рівень кортизолу підіймається, він знижує рівень інсуліну, і це впливає на потребу в їжі. Організм виснажується, треба брати десь паливо, але його немає. І починається процес катоболізму, вона вже сама себе використовує», – пояснює він.
Діабет другого типу, проблеми із серцево-судинною, ендокринною, нервовою системами, травленням, із нирками та пам'яттю –це все може бути наслідками того, що ми зараз переживаємо. Негативні зміни в організмі людина може не помічати. Отже потрібно займатися профілактикою стресу. Зокрема менше дивитись та читати погані новини. «Фізичне навантаження тому, що якщо ми фізично неактивні в нас недостатньо серотоніну, а він дуже якісно впливає на наш сон та наш апетит. Це прогулянки в середньому 10-15 тисяч кроків в день попри звичайну активність, йога, походи в зал, велоспорт», – розказує спеціаліст.
Тривалий стрес через війну не лише загострює хронічні захворювання, а і виявляє нові слабкі місця в організмі – розповідає лікар-терапевт Андрій Примак. Аби наш організм менше страждав від стресу потрібно спати не менше 8 годин на день, при цьому лягати не пізніше 23-ї години. І правильно харчуватись. Зменшити вживання жирного, солодкого та алкоголю.
«Кішківник оточують дуже багато сплетінь, які відповідають за стрес. 48% гормонів стресу синтезуються у черевній порожнині. Якщо ми дратуємо наш кишківник він буде дратувати наш організм. Тим паче на це дуже негативно впливає наша кишкова флора. Якщо ви її погано харчуєте, вона нервує, нервуєте ви і ваша ЦНС», - розповідає лікар.
Крім того гормони стресу зменшують синтез колагену та гіалуронової кислоти – важливих компонентів для краси та пружності шкіри, волосся, нігтів. «Її синтез падає понад 50% в шкірі під час фізіологічного стресу. Якщо цей процес триває хронічно вже більше трьох місяців, то звичайно рівень гіалуронової кислоти в шкірі падає і це призводить до візуальних проявів в старінні шкіри», – додає лікар.
Стрес потрібно «запивати» та «загризати», розповідає дієтологиня Наталія Самойленко. Адже їжа може як нашкодити, так і допомогти. Лікарка радить пити не менше трьох літрів чистої води на добу. Вчасно снідати, обідати та вечеряти, а ще довго і ретельно пережовувати їжу. «Це має велике значення для синтезу певних гормонів для зниження кортизолу. І дуже недоцільно пропускати сніданки. Пропуск сніданку підвищує рівень кортизолу, і ми поглиблюємо оцей стрес», – каже дієтологиня.
Недотримання режиму харчування змушує наш організм шукати енергію і спосіб підвищити рівень дофаміну – гормону щастя. Тому й нам хочеться солодкого, пояснює Наталія. Торти вона радить замінити фруктами та ягодами, які мають природний цукор. Вживати їх потрібно у першій половині дня і не більш ніж 400 грамів на добу.
«Коли ми їмо багато цукру відбувається реакція глікації тканин і особливо це помітно на глікації білків шкіри. Колаген, еластин вони можна сказати просочуються вуглеводами і вуглевод пошкоджує ці білкові молекули, і шкіра стає менш пружною з’являються перші зморшки інколи не перші, а інколи різко і дуже багато», – попереджає Самойленко.
А ще лікарі закликають українців не боятися звертатися до психологів. Вирішення проблеми на ранніх стадіях може врятувати від більш серйозних наслідків. Для цього в країні запустили спеціальну національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки українців.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.5
4.9