Мартіну Пісторіусу було лише 12 років, коли загадкова хвороба зробила його "замкненим" у власному тілі, нездатним рухатися та спілкуватися.
Його історію пригадало видання LADbible.
Все почалося з того, що одного разу, коли він прийшов додому зі школи в Південній Африці наприкінці 1980-х, він поскаржився на біль у горлі.
Лікарі спершу подумали, що у нього грип, але його хвороба загострилася, і Мартіна госпіталізували.
Його мама Джоан розповіла NBC: "Він ніколи, ніколи не одужував".
Після цього справа швидко переросла у щось значно серйозніше. Аналізи Мартіна дали позитивний результат на криптококовий менінгіт та туберкульоз головного мозку, і він лікувався від обох захворювань.
Попри лікування, його тіло ослабло, він втратив будь-яку довільну рухливість і не міг говорити. Медики були спантеличені і не могли дати відповіді, і врешті-решт йому поставили діагноз дегенеративне неврологічне захворювання. Очікувалося, що він проживе решту своїх днів у вегетативному стані.
Його сім'я, вважаючи, що він не знав про їхню присутність і дії, продовжувала жити своїм життям, забезпечуючи догляд, але також готуючись до життя без сина, яким вони його знали.
Мартін Пісторіус / Фото: LADbible
Однак, без відома всіх навколо, Мартін усвідомлював своє оточення, але опинився в пастці всередині свого тіла, не маючи змоги подати сигнал зовнішньому світу про те, що він може чути, бачити та розуміти все, що відбувається навколо нього. Жах усвідомлювати і в той же час бути абсолютно безсилим повідомити про своє усвідомлення був мукою, яку йому доводилося терпіти багато років.
Мартін, якому зараз під сорок, сказав LADbible 2017 року: "Для мене це почуття повного та абсолютного безсилля, ймовірно, найгірше почуття, яке я колись відчував, і я сподіваюся, що мені ніколи не доведеться відчувати це знову. Вас начебто не існує, все у вашому житті вирішує хтось інший. Все, від того, що ви носите, до того, що ви їсте і п'єте, до того, де ви будете завтра або наступного тижня, і ви нічого не можете з цим поробити".
Розум Мартіна був бранцем свого тіла. Він міг чути розмови опікунів і, що найнебезпечніше, відчай своєї матері. Він був присутній, коли вона в момент глибокого смутку хотіла, щоб його страждання закінчилися. Ці слова зміцнили його рішучість якимось чином дати зрозуміти, що він усе ще тут.
Мартін Пісторіус із дружиною / Фото: instagram.com/martinpistorius
Якось 2001 року опікунка помітила щось незвичайне – проблиск реакції в очах Мартіна. Натхнена цим, вона почала по-іншому спілкуватися з ним, звертаючи увагу на його реакцію. Зрештою Мартіну вдалося виявити, що він не лише притомний, а й здатний спілкуватися.
Батьки Мартіна негайно вклали кошти в комп'ютер, на якому попередньо було встановлено комунікаційне програмне забезпечення. Це був дуже повільний процес, але життя Мартіна поступово змінилося в міру того, як покращувалися його здібності до спілкування.
Мартін написав мемуари "Хлопчик-привид", докладно описавши свій незвичайний шлях від глибин ізоляції до радості можливості знову взаємодіяти зі світом.
Мартін Пісторіус із дружиною / Фото: instagram.com/martinpistorius
Зараз він працює вченим-комп'ютерником, одружений з коханням всього свого життя і виховує маленького сина.
Нагадаємо, наречену паралізувало під час дівич-вечора. Веселий жарт пішов не за планом.
4.9