Офтальмологиня вищої категорії, провідна фахівчиня дитячого відділення клініки “Ексімер” Олена Варга – про найбільшу очну проблему сучасних дітей.
Що таке короткозорість
Це порушенням рефракції, яке призводить до зниження гостроти зору. На початкових етапах малюк погано бачить вдалечінь, на розвинених – і зблизька також.
Загалом короткозорість (міопія) є глобальною проблемою не лише в Україні, а й у світі. Діти навчаються онлайн, постійно працюють на коротких відстанях, практично не використовують зір вдалечінь. Вся їхня робота відбувається у діапазоні від 25–30 до 40–45 см до очей.
Чому в когось виникає міопія, а в інших за тих самих зорових навантажень – ні
Тут відіграє роль генетична обумовленість ситуації. На жаль, короткозорість передається спадково, частіше через покоління. Буває, що у батьків чудовий зір, а в дитини є мінус уже від народження. Виявляється, що хтось із родичів також страждає на короткозорість, причому з немалими діоптріями.
Проблема пов'язана зі слабкістю сполучної тканини ока. У кожного з нас її щільність обумовлена генетично. І це стосується як ока, так і всього організму. Подекуди генетична схильність до короткозорості зумовлена не лише навантаженнями, які отримує дитина. Чимало залежить від того, чи повноцінно вона харчується, чи нормальний у неї кровообіг, чи добре кровопостачання голови й очей, чи немає аномалії розвитку судин.
На порушення рефракції також впливає вроджена аномалія кута передньої камери. Розташований всередині ока, він відповідає за потік рідини між передньою і задньою стінками. Коли ця аномалія незначна, для того, щоб розвинулося серйозне захворювання (мається на увазі глаукома), поступово формується доволі активний вид короткозорості, який призводить потім до ускладнень вже в дорослішому віці.
Що важливо знати? Вроджені аномалії можуть проявлятися на різних етапах розвитку, наприклад, аж у 10–14 років. Тому ми маємо диференціювати, що саме у дитини, який вид короткозорості, і вже діяти залежно від ланок, в яких є проблема.
Небезпека близької відстані
На жаль, молоді батьки часто не знають, що малюкам не можна давати ґаджети з пелюшок. Вони радіють, що крихітка грається, тицяє на якість кнопочки, щось там розуміє у свої 6 місяців. А потім дивуються, коли на прийомі в офтальмолога у 3-, 5-, 6-річки виявляють короткозорість.
Річ у тім, що за зорових навантажень на близьку відстань спрацьовує механізм, який називається акомодацією. За неї відповідають циліарні м’язи всередині ока. Коли треба дивитися вдалину, вони розслабляються, і малюк більш-менш непогано бачить, а коли зблизька – скорочуються. Проте у дитини процес акомодації ще не сформований, не розвинений так, як треба.
Ба більше, немовлята в нормі народжуються далекозорими, тобто з короткими очима, що відповідають плюсовій або далекозорій рефракції параметрів ока. Тож спочатку малюки не дуже добре бачать ані далеко, ані близько. Якщо такій крихітці давати дорослі зорові навантаження, це призведе до зриву зорової системи – формування косоокості, амбліопії, короткозорості.
Коли маленька дитина розглядає якісь предмети зблизька, в очах рефлекторно підвищується тиск, бо там відбувається застій рідини, адже внутрішньоочні м'язи працюють на одній площині.
Вона банально не рухає очима, бо дивиться в одну й ту саму точку, тож певна частина циліарного м'яза напружується і не розслаблюється. А оскільки сполучна тканина у дитини ще не розвинена, підвищений рефлекторний тиск потроху розтягує очне яблуко та формує мінус у зорі там, де його не мало бути ніколи.
Дорослі мають розуміти: до 3–4 років малюкам не можна давати ґаджети – ні мобільні телефони, ні планшети. Максимум, що дозволяється, це перегляд телевізора не більш ніж 5–10 хвилин. Крихітці цікаво з ґаджетом, її затягує, вона припиняє рухатися, а батьки радіють, що можуть у цей час робити щось своє. Та паралельно з цим дитина набуває купу хвороб, зокрема сколіоз і нервові розлади, адже брак руху відбивається на всіх системах дитячого організму.
5 причин міопії
Отже, розвиток короткозорості – це комплекс проблем, який треба вирішувати, починаючи від малого.
Зважайте, що є щонайменше 5 чинників формування короткозорості:
Хто у групі ризику
З огляду на вищенаведене, можна виокремити категорії, які схильні до короткозорості:
Річ у тім, що зорова система формується з урахуванням того, де переважно бувають дітлахи. Вона пристосовується до чотирьох стін: у замкнутому просторі немає потреби бачити вдалечінь, тому зір буде гарним лише зблизька і на середні відстані.
Найнебезпечніші періоди розвитку короткозорості
В час активного зростання збільшується ризик розвитку міопії. Зокрема, це відбувається:
Коли хлопці, наприклад, за рік різко виростають на 10 см, на тлі цього іноді погіршується зір, адже судини не мають достатнього кровопостачання, через що формується слабкість сполучної тканини. Навантаження ж на очі залишається великим – відтак підліток починає втрачати зір.
Що робити
В дитячій офтальмології є такі методи корекції:
На початкових стадіях короткозорість (легкий ступінь: -1, -2 діоптрії) часто компенсується окулярами. На жаль, через перевантаженість дітей ця стадія швидко минає. Тож застосовується комбінований варіант – окуляри й паралельно м'які контактні лінзи.
Щодо денних лінз є певні обмеження, оскільки малечі не завжди просто їх надівати. Зазвичай на початку пропонується пів дня носити лінзи, пів дня – окуляри (лінзи знімати хоча б за 4 години до сну).
Зараз найефективнішими вважаються жорсткі нічні лінзи. Вони надіваються на ніч, знімаються вранці, а далі дитина якісно бачить без додаткової корекції – окулярів або денних лінз.
Ця методика також має свої обмеження:
Додатковий плюс нічних лінз у тому, що на початкових етапах вони дають змогу стабілізувати хворобу: її прогресування уповільнюється й іноді зупиняється формування високих ступенів міопії.
Чому обов'язково потрібно коригувати зір, а не чекати, що дитина це переросте?
Якщо нічого не робити, зорова система постійно перебуватиме у стані напруженості. Дитина не бачить вдалечінь, постійно придивляється до чого-небудь – відбувається перенавантаження циліарних м'язів, підвищується тиск всередині ока і зрештою формується ще більший мінус!
Отже, коли батьки зволікають і не вдягають малюкові окуляри, вони не лише не допомагають, а й шкодять його зору.
Звісно, спочатку треба зрозуміти, від чого саме погіршився зір. Це короткозорість, порушення акомодації чи просто спазм внутрішньоочних м'язів через перенавантаження. Тож офтальмолог проводить діагностичне обстеження з обов'язковим закапуванням циклоплегіків, щоб дослідити, чи справді у маленького пацієнта короткозорість. Адже в разі порушення акомодації про окуляри не йдеться – призначається лікування і вправи на відновлення роботи м'язів.
Як часто ходити на обстеження
Коли ви помітили, що у дитини поганий зір, зробили обстеження та виявили початкову стадію короткозорості, потрібно відвідувати офтальмолога кожні 4-5 місяців, щоб зрозуміти динаміку – наскільки стабільна чи нестабільна міопія.
Якщо завдяки корекції її вдалося стабілізувати, можна планувати візити до лікаря раз на пів року, не пізніше, адже сьогодні дитина добре бачить, а завтра може знову початися погіршення гостроти зору.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.5