Війна принесла не лише фізичний дискомфорт в життя українців (відсутність світла чи гарячої води), але й психологічний. Все частіше ми почали говорити "Після війни" або "Зараз не на часі". Ці вислови можуть бути маркером синдрому відкладеного життя. Читайте в матеріалі ТСН.ua — як перестати відкладати життя на потім.
Психологиня гарячої лінії безкоштовної психологічної допомоги Міжнародної організації з міграції (МОМ) Олена допомогла розібратися, що таке синдром відкладеного життя і як його розпізнати в собі?
Синдром відкладеного життя: що це за стан
Насамперед, варто зазначити, що синдром відкладеного життя не є розладом чи хворобою. Це психологічний феномен, який людина відчуває тоді, коли її життя наче зупиняється або "встає на паузу". В такому разі вона наче чекає на певний момент: повернення додому, закінчення війни чи інших переломних ситуацій, які "повернуть справжнє життя".
Наразі в Україні синдром відкладеного життя найчастіше проявляється у внутрішньо переміщених осіб, а також в тих людей, які тимчасово виїхали за кордон, втікаючи від війни. Такі люди не дозволяють собі жити сьогоднішнім днем:
не шукають роботу;
не знайомляться з новими людьми;
не інтегруються в новій громаді;
не купують собі нічого нового.
Психологиня вказує на те, що фізично люди із синдромом відкладеного життя можуть зробити будь-що з переліку, але вони просто не дозволяють собі цього робити. Натомість — чекають на слушний момент.
Головні ознаки, що людина страждає на синдром відкладеного життя
Такий психологічний феномен відрізняється великою кількість різних тривожних "дзвіночків". Тому психологиня Олена запропонувала типовий приклад людини, яка відкладає життя на потім.
Для цього потрібно уявити ситуацію: людину запросила на каву її подруга. У цієї людини є гроші на похід в кафе, є час та безпечний простір. Навіть може бути бажання зустрітися з подругою, яку давно не бачила. Однак вона відмовляє, мотивуючи це тим, що "Поки в країні йде війна, хіба можна дозволяти собі задоволення?". А тому людина говорить: "Побачимося після війни".
Тобто, якщо у людини є бажання та можливість щось зробити, але вона відмовляє собі наразі в маленьких радощах — це синдром відкладеного життя.
Як перестати відкладати життя на потім
Варто зазначити, що тривале перебування в такому стані негативно впливає на всі сфери життя людини: професійну, особлисту, соціальну тощо. Психологиня нагологує, що синдром відкладеного життя може призвести до формування хибних уявлень про себе та своїх пріоритетів, а також стати причиною розвитку апатії чи депресії.
Експертка вважає, що для того, аби перестати відкладати життя на потім, варто намалювати піраміду, яку поділити на три горизонтальні сектори:
Нижній — сектор контакту з тілом. Відокремте для себе щоденні ритуали догляду за собою. Це можуть бути фізичні вправи, особиста гігієна, дієта.
Середній — контакти з соціумом. Сюди потрібно вписати звички, які ви можете використовувати в звичайному житті. Наприклад, вітання з сусідами чи продавцями, похід з подругою на каву тощо.
Верхній — контакт із собою. Зверніть увагу на свої бажання, які допоможуть вам "залишатися на плаву". Часто люди у важких ситуаціях вирішують вести щоденник, в якому щодня записують слова вдячності або діляться переживаннями.
Якщо є можливість, важливо також звернутися до фахівців, які допоможуть позбутися синдрому відкладеного життя.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.1
5.0