Ендопротезування колінного суглоба

У цьому розділі хотілося б зупинитися на деяких окремих аспектах ендопротезування колінного суглоба і, по можливості, відповісти на питання, що найчастіше ставляться ортопеду-хірургу перед операцією із заміни колінного суглоба.  

Колінний суглоб є найбільшим в опорно-руховій системі людини, його функціональні здібності забезпечуються спільною роботою кісткових структур, поза- та внутрішньосуглобових м'якотканних утворень. У зв'язку з неухильним зростанням кількості пацієнтів, які потребують хірургічних втручань із заміни колінного суглоба, світова тенденція характеризується збільшенням кількості даних операцій порівняно із заміщенням усіх інших суглобів кінцівок.

Ендопротезування колінного суглоба є одним з найбільш значних досягнень ортопедії ХХ століття, яке вперше було виконано в 1968 році. Минули роки. Удосконалення хірургічних матеріалів та техніки значно підвищило ефективність цієї операції.

Ендопротезування часто є єдиним способом відновлення втраченої функції кінцівки. Сьогодні даний метод –  один із найдієвіших у лікуванні термінальних стадій гонартрозу. Детальніше про методи лікування читайте на сайті клініки.

Завдяки використанню сучасних високоякісних імплантів, дбайливому ставленню до м'яких тканин, прецизійної техніки оперативного втручання пацієнт може вставати та ходити вже через кілька годин після операції.

Застосування методики мультимодальної аналгезії дозволило значно зменшити інтенсивність больового синдрому у післяопераційному періоді. Таким чином, немає необхідності тривалого перебування у стаціонарі. Вже через 3 – 4 дні після операції пацієнт може повернутися додому.

Основними показаннями до ендопротезування колінного суглоба на тлі неспроможності консервативної терапії є:

• Прогресуючий больовий синдром.
• Посилення тугорухливості суглоба (формування контрактури).
• Деформація у сфері суглоба.

Суть операції ендопротезування зводиться до того, що суглобові поверхні стегнової та великогомілкової кістки заміщаються металевими імплантами зі спеціального сплаву, між якими міститься поліетиленова вставка для забезпечення ковзання.

Для того щоб встановити імплант в області передньої поверхні колінного суглоба виконується розріз. Довжина розрізу залежить від розміру самого суглоба та об'єму підшкірної жирової клітковини. Чим більший жировий шар, тим більший розріз потрібний для маніпуляцій на суглобі.

Для того щоб закріпити ендопротез суглобовим поверхням стегнової та великогомілкової кістки надається певна геометрична форма. За допомогою кісткового цементу на підготовлені поверхні встановлюються компоненти ендопротезу. Після чого внутрішня поверхня суглоба обколюється спеціальним анестезуючим розчином, тривалої дії і рана ушивається.

Які матеріали використовуються для виготовлення сучасних ендопротезів?

• Стегновий (верхній) компонент складається з однієї металевої частини, яка найчастіше виготовляється з кобальт-хром-молібденового сплаву (що використовується також у зубному протезуванні). Деякі виробники для підвищення зносостійкості додатково покривають поверхню стегнового компонента, що зчленовується, шаром кераміки, нітриду титану, а також іншими матеріалами.
• Великогомілковий (нижній) компонент складається з двох частин: металевої (сталь, кобальт-хром-молібденовий або титановий сплав) і вкладиша з високомолекулярного поліетилену.
• Надколінковий компонент, як правило, виготовляється з поліетилену, рідше має металеву основу. Докладніше ознайомитися зі складом сплавів і зовнішнім виглядом компонентів можна на офіційних сайтах компаній - виробників.

Як фіксується ендопротез?

Для фіксації компонентів ендопротезу використовують кістковий цемент. Такий спосіб фіксації довів свою простоту, безпеку та надійність, і на сьогоднішній день може вважатися «золотим стандартом».

Чи виконується під час операції протезування надколінка?

Ендопротези, що використовуються в нашій клініці при артропластиці колінного суглоба, в основному, заміщають два відділи колінного суглоба - стегново-великогомілкове зчленування. Рідше застосовується тотальне протезування, при якому замінюється також і стегново-надколінниковий суглоб.

Скільки триває ендопротезування колінного суглоба?

Час операції при ендопротезуванні здебільшого становить близько 1-1,5 години. Це середні значення, які можуть значною мірою змінюватися і залежать від багатьох моментів.

Чи великий розріз виконується під час операції?

Величина розрізу коливається в залежності від розміру суглоба та виразності підшкірного жирового шару (ПЖК). Відповідно, чим більше суглоб і обсяг ПЖК, тим більше розріз, і навпаки. У середньому розріз проводиться довжиною близько 15 см.

Скільки потрібно перебувати у стаціонарі?

Загальний час перебування у стаціонарі складає 3-5 днів. Подальше лікування проводиться амбулаторно.

Яку анестезію буде виконано?

Анестезіологічна допомога при ендопротезуванні колінного суглоба може відрізнятися у різних пацієнтів та визначається індивідуально після передопераційного обстеження та огляду анестезіолога. Найчастіше застосовуються різні види комбінованої анестезії.

Чи потрібне переливання крові після операції?

Переливання компонентів донорської крові на даний момент є відносно рідкісним заходом після ендопротезування і потрібне, переважно, у разі тяжкого ураження суглоба, що передує операції.

Чи потрібно перебувати в палаті інтенсивної терапії після операції?

Зазвичай після операції пацієнт перебуває у палаті відділення травматології. Вже через кілька годин після операції можна пересуватися самостійно, за допомогою ходунків або милиць. Післяопераційне перебування в палаті інтенсивної терапії потрібно в поодиноких випадках і обумовлено наявністю будь-якої серйозної супутньої патології.

Як проводиться профілактика тромбоемболічних ускладнень?

Основним методом профілактики тромбозів є рання активізація пацієнта. Для профілактики тромбоемболічних ускладнень застосовують спеціальні препарати — антикоагулянти, які потрібно буде приймати протягом декількох тижнів після операції. Крім медикаментозної терапії показано застосування компресійного трикотажу у післяопераційному періоді терміном до 6 тижнів. Використання компресійного трикотажу в даному випадку краще, ніж використання еластичних бинтів. Немаловажну роль також відіграє рання активізація пацієнта та ЛФК.

Коли можна вставати після операції?

Вставати і самостійно пересуватися можна вже після повного відновлення чутливості в нозі (зазвичай через 5-6 годин після операції). Перший раз піднятися з ліжка допоможе наш інструктор ЛФК або чергова медсестра.

Як довго доведеться використовувати милиці?

Наступати на оперовану ногу можна в день операції. Милиці та інші засоби опори використовуються лише для страховки від падіння. Як правило, рекомендується використання додаткових засобів опори не більше 4 тижнів після операції. Від них можна відмовитись і раніше, якщо пацієнт почуваєтеся досить впевнено.

Більш детально ці та інші питання Ви можете обговорити зі своїм лікарем. Також деякі відповіді можна знайти у пам'ятці для пацієнта.