У МОЗ прокоментували спрощення доступу пацієнтів до допоміжних засобів реабілітації

В Україні розбудовується система надання безоплатної й ефективної реабілітаційної допомоги, в центрі якої — людина. Тож кожен пацієнт отримує послугу відповідно до потреби. Без прив’язки до статусу чи наявності групи інвалідності. 

 

Важлива технічна складова відновлення людини — допоміжні засоби реабілітації (далі — ДЗР). Їх наявність забезпечує цілісність і безперервність надання реабілітаційної допомоги. Адже складна та кропітка робота над відновленням функцій людини має починатись якомога раніше. Без зайвої бюрократії, біганини кабінетами лікарів та встановлення інвалідності. ДЗР потрібні як на ранніх етапах, так і під час довготривалої реабілітації. Якщо під час самого процесу відновлення необхідне обладнання надають в реабілітаційних відділеннях, то після виписки — видаватимуть у кабінетах асистивних технологій. Вони забезпечуватимуть можливість взяти базові ДЗР для тимчасового користування за межами медзакладу. 
 

При цьому раніше, якщо людина потребувала ходунків, милиць чи крісла колісного одразу після виписки з реабілітаційного відділення, то отримати їх було практично неможливо. Цю потребу пацієнти закривали самостійно або ж за допомогою волонтерів. Відтепер — необхідними ДЗР забезпечуватимуть в кабінетах асистивних технологій. Рішення про їх видачу прийматимуть мультидисциплінарні реабілітаційні команди. Його фіксуватимуть в індивідуальному реабілітаційному плані та вноситимуть до Електронної системи охорони здоров’я. 
 

Наказ МОЗ «Про затвердження порядку функціонування кабінетів асистивних технологій» передбачає, що ДЗР видаватимуться в кожному стаціонарному реабілітаційному підрозділі багатопрофільного медзакладу. Водночас медичні заклади, які законтрактовані на надання реабілітаційної допомоги за амбулаторним пакетом НСЗУ, створюватимуть такі кабінети на власний розсуд. 
 

Важливо зазначити, що тимчасові ДЗР — серійного виробництва. Тобто не виготовляються відповідно до індивідуальних антропометричних параметрів. Втім, підбір потрібних типорозмірів забезпечить  відповідність потребам пацієнта під час проходження реабілітації. Людина зможе взяти такі засоби додому та повернути їх після користування у найближчий кабінет асистивних технологій, незалежно від того, де такий засіб було видано.
 

Якщо ж у пацієнта виявлено стійке обмеження повсякденної життєдіяльності, отримати підлаштовані під антропометричні параметри протези чи ортези можна буде після проходження МСЕК та присвоєння відповідного статусу. 
 

Під допоміжними засобами реабілітації, зокрема, слід розуміти:

При цьому всі послуги з реабілітації — безоплатні для людей та повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій. 
 

Нагадується, стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із тривалістю процедур від трьох годин на день. За двома напрямами та більше – понад 21 день. Амбулаторна ж реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу. 

Кожен пацієнт, в залежності від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.