Психологині БФ "Голоси дітей" Юлія Міцна та Наталія Урсу пояснюють, як може вплинути подвійне навантаження на дітей та як покращити ситуацію.
Додатковий стрес або звична справа
Навчання на дві країни зазвичай є потребою батьків, а не дітей, вважає Наталія Урсу. Психологиня радить дивитися на мотивацію до навчання: якщо дитина добре вчилася в Україні, то, найімовірніше, добре вчитиметься і на дві школи. І навпаки: якщо "не тягнула" школу в Україні, то з двома точно не впорається: "У дитини й так стрес від переїзду, нового середовища, втрати свого міста і друзів. Їй потрібно адаптуватися, а не влаштовувати нові випробування".
Із цією думкою погоджується і Юлія Міцна: "Навчання у двох школах – величезне емоційне й розумове навантаження для дитини. Як дорослі вигоряють на роботі, коли її забагато, – так само й діти під час навчання втрачають бажання вчитися і намагаються уникнути перевантаження. Іноді від втоми як дитячий, так і дорослий організм може вмикати психосоматичні процеси. Вони захищають психіку в ситуаціях, де немає можливості вирішити питання свідомо самотужки. Я знаю дівчинку з молодших класів, яка через велике навантаження у двох школах мала нервовий зрив. Тому треба пам'ятати, що найціннішим є здоров’я дітей".
Психологині радять пам’ятати, що діти повинні мати час на гру, відпочинок, творчість, улюблені заняття та спілкування з друзями.
Доречним може бути навчання в обох школах одночасно, якщо батьки планують повернутися з дитиною до України. І підтримання контакту із вчителями та однолітками в перспективі може полегшити адаптацію до української школи. Є також діти, які звикли до великих розумових навантажень, які мають природну жагу до навчання, – для них навчання у двох школах може бути менш обтяжливим, а для декого навіть цікавим.
Тривожні ознаки перевантаження
Важливий також вік дитини: у молодших класах легше поєднувати навчання, бо навантаження менше, а от підліткам буде складніше: вони хочуть самостійності, каже Наталія Урсу. Тому якщо батьки їх чимось навантажують – з’являється протест.
"У мене є клієнтка, в якої донька навчається в 7-му класі. Дівчинка раніше гарно вчилася, а зараз навчається у двох школах і приносить невисокі бали, та ще й у неї погіршилися стосунки з батьками. Вона часто зачиняється в кімнаті, бо коли хоче відпочити і поспілкуватися з друзями, її навантажують ще", – розповідає Наталія.
Психологині радять дивитися на стан дітей і зважати на такі нехарактерні зміни поведінки.
"Якщо дитина була активною і веселою, а стала більш пасивною чи сумною, чи була спокійною, а потім її стан став тривожним і знервованим, – це вже симптом, який свідчить про те, що дитині важко", – пояснює Юлія Міцна.
Батьки повинні бути уважними до зміни емоційних станів дитини і своєчасно помічати надмірну втомлюваність, зменшення активності, збільшення кількості або появу істерик, посилення тривожності, депресивні стани і зневіру в собі та своїх силах на зразок "я нічого не встигаю"/"я не впораюся".
"Коли дітям ставлять занадто багато завдань, буває, що у них просто опускаються руки", – каже Юлія.
Як допомогти
"Щоб дізнатися, як це зробити, варто поговорити з дитиною, запитати, до якого навантаження вона зараз готова і чого хоче. Тоді вона зрозуміє, що її чують і вона отримує підтримку. Якщо хочете залишитися її другом, – кажіть, що ви поруч і завжди готові підтримати", – радить Наталія Урсу.
"Батьки повинні підтримувати дітей, а також забезпечити коло спілкування з однолітками, які перебувають у такій самій ситуації і можуть поділитися досвідом. Так дитина розумітиме дружню й батьківську підтримку, що в цій ситуації вона не одна, є хтось поруч, хто може вислухати і почути", – додає Юлія Міцна.
Якщо немає можливості покинути навчання в якійсь зі шкіл, Юлія Міцна радить обирати сімейну форму навчання в Україні. Ця форма дозволяє дітям навчатися під керівництвом батьків у вільний, самостійно обраний час і не "відвідувати" онлайн-уроки постійно. За такою формою навчання дитині потрібно буде звітувати перед вчителем двічі на рік у кінці семестрів.
Що кажуть у МОН
В нових рекомендаціях МОН роз'яснює, що після повернення до України дитину можуть зарахувати до тієї школи, де вона навчалася до вимушеного переміщення, або до будь-якої іншої на вибір батьків. Школа не може відмовити в зарахуванні дитини.
МОН рекомендує українським школам враховувати всі оцінки із закордонних шкіл і перезараховувати їх з предметів, які є і в українській, і в закордонній школах (для цього батьки мають надати довідку зі школи, в якій дитина навчалася за кордоном).
Із предметів, яких немає в закордонних школах (чи всіх за програмою класу) потрібно скласти річне оцінювання. Якщо дитина це робить – її зарахують до наступного класу до тієї ж школи, де вона навчалась. Якщо ні – до того самого класу.
Втім, як пояснює Роман Бондаренко, юрист ГО "БАТЬКИ SOS", у 1–2 класах лише заява батьків може стати підставою для того, щоб залишити дитину в тому самому класі на другий рік.
Від 3 до 8 класу це можуть бути річні оцінки від 1 до 3 балів з української мови, математики, алгебри та геометрії. Але існує також варіант перевести дитину до наступного класу і складні предмети вивчати за індивідуальним навчальним планом.
Українським школам МОН не радить вносити до розкладу ті предмети, які дитина вивчає у школі за кордоном, і використовувати асинхронне навчання (відеозаписи уроків із "Всеукраїнської школи онлайн").
Щоб школи могли оптимізувати програми та враховувати розклад дитини, батьки можуть (але не зобов’язані) надати українській школі довідку із закордонної з розкладом і переліком предметів, які вивчає дитина.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
5.0
0.2