Ці міфи часто посилюють стигматизацію та перешкоджають ефективному лікуванню, про це розповіло видання PsychologyToday, щоб зрозуміти реальність, яка ховається за помилковими уявленнями.
Міф 1: Залежність — поганий вибір
Багато хто вважає, що залежність виникає через слабку силу волі чи відсутність моралі. Однак залежність – це складний стан, який формується під впливом численних чинників. Вона включає різні наркотики, дози, способи надходження (куріння, їжа, ін’єкції, нюхання) та вік початку вживання. Люди, які починають зловживати психоактивними речовинами у ранньому віці, мають більший ризик розвитку залежності. Факти свідчать, що залежність впливає на хімію мозку, генетику та фактори навколишнього середовища, а також враховує важливий досвід травм і життєвих подій. Конкретні генетичні варіанти, пов’язані з уразливістю до залежностей, це не просто вибір, а результат складних біологічних та соціальних процесів.
Міф 2: Люди повинні досягти "дна", щоб вилікуватися
Залежність є хронічним рецидивним станом, який спричинено змінами у ланцюгах мозку, зокрема в областях, які контролюють винагороду, стрес і прийняття рішень. Деякі люди звертаються за допомогою лише після того, як досягнуть кризового моменту, однак затримка лише збільшує шкоду – не лише для здоров’я, але й для стосунків та кар’єри. Наприклад, тестування на алкоголь врятувало тисячі життів і допомогло багатьом людям із розладами, пов’язаними з ним, отримати необхідну підтримку та допомогу.
Міф 3: Наркомани можуть кинути будь-коли
Залежність змінює мозок і процес припинення вживання психоактивних речовин значно складніший, ніж просто "вирішити кинути". Як колись сказав Марк Твен, "Кинути палити — це найпростіша річ у світі. Я знаю, тому що робив це тисячі разів". Але залежність вимагає набагато більших зусиль, оскільки впливає на регуляцію винагороди, змушує людину відчувати потребу у наркотиках, як інші – у їжі чи воді. Медикаментозне лікування стає критично важливим і без нього ризик рецидиву залишається високим. Люди, що активно займаються програмами підтримки, часто отримують не лише допомогу, а й стикаються з нерозумінням оточення, яке вважає, що лікування має бути миттєвим, хоча реальність значно складніша.
Міф 4: Лише певні типи людей стають залежними
Існує міф, що залежність виникає лише у певних верств суспільства. Насправді вона може торкнутися будь-кого – незалежно від віку, етнічної приналежності, статі чи соціально-економічного становища. Фактори ризику, такі як ранній початок вживання, травми, психічні розлади та генетична схильність, можуть вплинути на розвиток залежності у людей з усіх демографічних груп. Залежність – це універсальна проблема, яка не обирає, до кого приходить.
Міф 5: Алкоголь менш небезпечний, ніж інші наркотики
Алкоголь є легальним, але він не менш небезпечний. Він може викликати фізичну залежність, проблеми з психічним здоров’ям і навіть смертельні передозування. Алкоголь підвищує ризик розвитку різних видів раку, включаючи рак грудей, печінки, колоректальний, стравохідний та ротової порожнини. Споживання алкоголю може бути причиною приблизно 5% випадків раку та 3% смертей від цієї хвороби. Немає "безпечного" рівня споживання алкоголю.
Міф 6: Рецидив означає, що лікування не вдалося
Багато хто сприймає рецидив як доказ невдачі лікування. Проте залежність – це хронічний та рецидивний стан, подібний до інших хронічних захворювань, де пацієнтам з часом може знадобитися корекція лікування. Рецидив є нормальним етапом на шляху до ремісії та не повинен розглядатися як остаточна невдача. Фактично, рецидив може бути сигналом для зміни стратегії лікування, адже він відображає глибокі зміни у мозку, які важко повернути до попереднього стану.
Міф 7: Подвійні діагнози зустрічаються рідко
Реальність така, що подвійні діагнози (коли людина має залежність і одночасно страждає від психічного розладу) є правилом, а не винятком. Часто залежність супроводжується генералізованим тривожним розладом, панічними атаками, посттравматичним стресовим розладом, депресією, біполярним розладом, синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) та іншими психічними проблемами. Понад 60% підлітків, які беруть участь у програмах лікування залежностей, відповідають діагностичним критеріям хоча б одного додаткового психічного захворювання. Це підтверджує, що залежність не розрізняє за демографічними ознаками, а є комплексним станом.
Міф 8: Детоксикація за допомогою ліків не потрібна
Детоксикація, хоча й не призводить до стійкого одужання, часто є необхідною частиною лікування залежності. Особливо це стосується алкогольної детоксикації, яка може бути небезпечною під час самостійного проведення. Симптоми абстиненції, такі як тремор, аритмія, тривога, пітливість, високий пульс, нудота та судоми, можуть перерости у важкий стан, який загрожує життю. Медичний нагляд під час детоксикації — критично важливий для забезпечення безпеки пацієнта.
Міф 9: Якщо залежність – це хвороба мозку, чому не існує ліків
Дослідження у сфері залежностей розпочалося ще у 1970-х роках і продовжується до сьогодні, дає нове розуміння, як виникає залежність і як її можна лікувати. Хоча прогрес у лікуванні кокаїнової залежності триває повільніше, сучасна медицина вже має ефективні методи, спрямовані на зниження симптомів абстиненції та запобігання рецидивам.
Міф 10: Медикаментозне лікування замінює одну залежність іншою
Багато хто вважає, що медикаментозне лікування просто замінює одну залежність іншою. Проте такі засоби, як нікотиновий пластир, метадон та бупренорфін, допомагають людині детоксикуватися, зменшити симптоми абстиненції та запобігти рецидивам. Сучасні нікотинові пластирі, вперше впроваджені у 1984 році та інші замінники допомагають багатьом людям кинути палити чи зменшити споживання алкоголю. Проте, попри доступність інноваційних методів лікування, лише невелика частина пацієнтів із розладами, пов’язаними з алкоголем або опіоїдною залежністю, отримує необхідну медикаментозну допомогу. Це свідчить про необхідність розширення доступу до ефективних методів лікування та активної участі пацієнтів у програмі лікування.
Ці десять міфів демонструють, наскільки глибоко укоренилися стереотипи, які заважають людям звертатися по допомогу та отримувати ефективне лікування. Залежність – це не результат поганого вибору чи слабкої волі, це складний стан, який визначається генетичними, нейрохімічними та екологічними факторами. Розуміння цих міфів і правильне інформування може змінити ставлення до лікування, дозволити людям отримати підтримку, яку вони потребують, без стигматизації. Поширення науково обґрунтованої інформації, як показують дослідження та практичний досвід експертів, є важливим кроком у боротьбі з залежністю і допомагає побудувати систему, де кожен може знайти шлях до здоров’я та стабільності.
Ми також писали про те, сигнали, які свідчать про те, що ви вживаєте забагато алкоголю.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
3.0
