Що таке синдром сухого ока, якими симптомами він дає про себе знати та чому їх не можна ігнорувати, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.
Функції слізної плівки Синдром сухого ока, або сухий кератокон'юнктивіт – це офтальмологічне захворювання, за якого порушується цілісність слізної плівки. Слізна плівка вкриває рогівку, тобто зовнішню оболонку очного яблука, живить тканини ока киснем і корисними речовинами.
Слізна плівка складається із трьох шарів:
1. жирового, або ліпідного;
2. водянистого;
3. слизового, або муцинового.
Жировий шар запобігає випаровуванню слізної плівки. Завдяки йому рогівка зволожена, гладенька і блискуча. Водянистий відповідає за очищення очей від ороговілих клітин, мікрочастинок пилу та бруду. Слизовий – це внутрішній шар сльози, який забезпечує рівномірне розподілення водянистого шару по всій поверхні ока.
Усі три шари працюють у взаємодії: якщо порушується склад зовнішнього, ліпідного шару, водянистий шар починає випаровуватися, а слиз, необхідний для утримання сльози на рогівці, не може щільно вкрити очну поверхню. Через це з’являється біль, знижується зір, приєднуються інфекції, оскільки пошкоджена слізна плівка не виконує захисну функцію повноцінно.
Ознаки синдрому сухого ока Синдром сухого ока – це багатофакторне захворювання, яке проявляється комплексом симптомів.
По-перше, відчуттям стороннього тіла в оці. Здається, ніби до нього потрапила піщинка. Водночас зауважу, що цей симптом може свідчити про розвиток ячменю або блефариту. Якщо це ячмінь, у місці його утворення з’являється зерноподібний червоний набряк, який поступово збільшується. Якщо блефарит, червоніє і набрякає край верхньої повіки. Синдром сухого ока, як правило, вражає обидва ока і характеризується почервонінням очних яблук, тоді, коли ячмінь і блефарит – одне око, хоча бувають винятки.
По-друге, очі нестерпно чешуться і печуть, оскільки недостатньо зволожені і захищені. Мікрочастинки декоративної косметики, або пилу, який осідає на поверхні рогівки, вітер, сонячне світло їх подразнюють.
По-третє, синдром сухого ока завжди супроводжується сльозотечею. Це може бути пов’язано зі зміною складу верхнього ліпідного шару. Він є, але його щільність занадто низька для того, щоб захистити водянистий шар від надмірного випаровування і розривання. Інша причина – зорова система відчуває зміни в роботі очей і виробляє забагато слізної рідини, щоб захистити їх від пересихання та подразнення.
Також сльозотеча може свідчити про розвиток блефариту, алергічного кон’юнктивіту, дистрофії рогівки. Тому ігнорувати цей симптом не можна в жодному разі.
По-четверте, за синдрому сухого ока виникає періодичне затуманення зору та знижується чіткість бачення. Слізна плівка зволожує очі, захищає їх від інфекцій, бруду, розподіляє поживні речовини, забезпечує киснем. Коли цілісність плівки порушується, очі втомлюються, стають більш чутливими до подразників, зневоднюються, що безпосередньо впливає на якість і чіткість зорового сприйняття.
Що буде, якщо синдром сухого ока не лікувати?
Можуть розвинутися розлади рогівки, кератит (запальне захворювання рогівки), кон’юнктивіт (запалення кон’юнктиви ока). А оскільки симптоми синдрому не є специфічними, я не раджу займатися самолікуванням: купувати зволожувальні краплі, вітамінні комплекси, роботи вправи для очей. Найбільш правильний шлях – звернутися до лікаря-офтальмолога, який з’ясує точну причину порушення. Якщо це синдром сухого ока, то чим він зумовлений: дефіцитом вироблення сльози чи порушенням ліпідного шару, через що слізна плівка надто швидко випаровується. Тільки в такому випадку лікування буде ефективним та безпечним для здоров’я.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.4
5.0