Опік – це один із видів ушкодження шкіри та її структур, що може виникнути внаслідок контакту з полум'ям, нагрітою твердою або рідкою речовиною, а також унаслідок контакту з хімічними речовинами, електричним струмом або після тривалого впливу сонячного випромінювання. Опіки, незалежно від їхнього ступеня й тяжкості, потребують надання першої допомоги, а потім адекватного перев'язування та оброблення рани.
Які опіки бувають, як надати першу допомогу та чим обробляти, розповідає лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко.
Ступені опіків – розпізнавання та класифікація
Надання першої допомоги в разі опіків і вжиття заходів із пом'якшення наслідків таких травм треба проводити залежно від глибини ураження. Ми розрізняємо опіки 1-го, 2-го, 3-го та 4-го ступенів, і кожен із них потребує певних дій.
Опіки першого ступеня – це поверхневі опіки, які вкривають лише епідерміс. Їхніми симптомами є печіння, біль, почервоніння подразненої ділянки, а під час загоєння вони не залишають стійких слідів у вигляді рубців.
Опіки другого ступеня вражають епідерміс і частину дерми, викликаючи сильний біль і почервоніння. За таких опіків швидко з'являються пухирі, наповнені серозною рідиною. Цей опік гоїться протягом 10-25 днів від моменту виникнення.
Опіки третього ступеня – це глибокі опіки, що охоплюють епідерміс, дерму і фрагменти жирової тканини, розташовані в межах підшкірної клітковини. Симптоми такого опіку – це насамперед суха, тверда, блискуча шкіра, що набуває різних відтінків – від перлинно-білого до коричневого.
Опіки четвертого ступеня – дуже значні ушкодження, що поширюються в глибокі шари шкіри, а також сухожилля, м'язи та кістки. За таких опіків спостерігаються некроз та обвуглення шкірних структур.
Опіки: термічні, хімічні, променеві
Опіки – це різні ушкодження шкірних тканин, слизових оболонок, м'язів, а іноді й кісток, під впливом таких чинників, як вогонь, гаряча вода, сонячна радіація, ураження електричним струмом і хімічними речовинами. За джерелом розрізняють термічні, хімічні, електричні та радіаційні опіки (зокрема ультрафіолетове та рентгенівське випромінювання).
Тіло людини легко обгорає – достатньо 3-хвилинного впливу температури 55 градусів, щоб почався процес незворотних, некротичних змін тканин. У тому разі, якщо температура сягне 70 градусів, шкіра буде пошкоджена вже через хвилину.
Пам'ятаймо, що неглибока рана, легкий некроз, почервоніння або пухир після опіку в багатьох випадках є найлегшим покаранням за хвилину неуважності. Великі опіки можуть призвести до шоку, наслідком якого є смерть.
Перша допомога в разі опіків
Опіки, навіть найнезначніші, потребують негайного втручання. Варто знати, що неохолоджена й необроблена належним чином травма може спричинити подальше проникнення тепла у тканини, що призведе до ще глибшого пошкодження. Якою має бути перша допомога в разі опіків?
Найголовніше – охолодити, тобто "витягнути" тепло з обпаленого місця. Спочатку більшість людей інстинктивно реагують на опіки, відкриваючи кран із холодною водою, і в багатьох випадках це є найдоцільнішою та найефективнішою дією (опіки охолоджують у такий спосіб приблизно 20 хвилин, використовуючи не крижану воду температурою приблизно +15 градусів).
Найпроблематичнішим є надання першої допомоги, коли немає доступу до проточної води або ушкодження тканин настільки велике, що струмінь води може завдати більше шкоди, аніж користі. В таких ситуаціях треба використовувати спеціальні пов'язки та протиопікові засоби. Альтернативою холодній воді може бути протиопікова пов'язка, якам буває у вигляді гідрогелевих і гідроколоїдних опікових пластирів або гелю від опіків. Цей вид пов'язки діє швидше й ефективніше, ніж вода ("витягує" тепло приблизно за 4-5 хвилин), і не ушкоджує обпечені тканини в разі великих травм. Пов'язка абсорбує можливий невеликий ексудат, забезпечує вологе ранове середовище і водночас дає шкірі дихати.
Така пов'язка захищає від механічних пошкоджень, не прилипає до місця опіку і дає змогу, не знімаючи її, слідкувати за станом пошкодженої шкіри. Такі протиопікові пов'язки рекомендується брати з собою на природу, в похід, та й просто мати як у домашній, так і в дорожній аптечці. Якщо гідрогелевої пов'язки немає, можна надати першу допомогу накладенням стерильної пов'язки і закріпленням її бинтом. Жирові засоби, як-от олії, кисломолочні продукти, тваринні жири, на опік не наносяться. Головне завдання в разі легкого ступеня опіку – охолодити рану та підтримувати її в чистоті й сухості, запобігаючи таким чином бактеріальним суперінфекціям. Лише наступного дня після опіку можна наносити заспокійливі мазі (аналогічні тим, що використовуються в разі попрілостей у немовлят).
Мазь, крем і піна від опіків
Опіки також можна лікувати ліками, що містять охолоджувальні, заспокійливі та протизапальні речовини.
Незалежно від консистенції, засоби від опіків містять такі активні речовини, як Д-пантенол та алантоїн, у серйозніших випадках може знадобитися мазь з антибіотиком. Мазь і крем від опіків відрізняються консистенцією – перша повільніше вбирається, тому її частіше застосовують у разі серйозніших опіків.
Примітка: мазь або крем можна наносити на місце опіку лише в тому разі, якщо тканина не ушкоджена. Якщо епідерміс або шкіра були ушкоджені, загоювальні засоби використовуються лише навколо рани.
Опіки, які потребують медичної допомоги
Опіки першого ступеня зазвичай не потребують медичної допомоги. Винятком є ситуації, коли обпеклася маленька дитина, – в такому разі її обов'язково потрібно показати лікарю. Також медична консультація потрібна в разі опіків першого ступеня, що уразили обличчя, шию, груди, промежину й зону очей. А в разі розвитку таких симптомів, як озноб, лихоманка, слабкість, головні болі та запаморочення, що виникають через кілька годин після опіку, може рекомендуватися стаціонарне лікування пацієнта. Воно також обов'язково потрібне особам з опіками кінцівок, із хімічними та електричними опіками, із внутрішніми опіками, з опіками II ступеня, що вкривають понад 10% поверхні тіла, та з опіками III ступеня.
0.2