23 июля 2026
Згідно зі статистикою, понад 70% дорослих відчувають страх перед візитом до стоматолога. Тривога та недовіра до бормашин та пломб часто змушують людей пропускати планове чищення та базовий догляд.
Проте майже кожен день біохімік Ханнеле Руохола-Бейкер отримує електронні листи від людей, які готові на радикальні стоматологічні експерименти. Їхня мета виходить далеко за рамки звичного лікування — вони благають допомогти їм відновити втрачені зуби.
Такий інтерес пояснюється тим, що Руохола-Бейкер входить до світової спільноти вчених, які застосовують методи регенеративної медицини. Дослідники прагнуть повністю змінити підхід до лікування зубів, позбавивши пацієнтів необхідності ставити штучні імплантати і терпіти хронічний зубний біль.
Якщо їх розробки стануть реальністю, похід до стоматолога полягатиме у регенерації пошкоджених тканин чи вирощуванні цілого зуба замість встановлення синтетичних матеріалів чи видалення. Це привабливо як новизною підходу, а й тим, що здоров'я зубів безпосередньо визначає загальний добробут людини.
Щоб зрозуміти суть інновацій, важливо згадати будову зуба, що складається з чотирьох основних верств:
Карієс починається тоді, коли бактерії зубного нальоту переробляють цукор і виділяють кислоту, що поступово руйнує емаль. Оскільки дентин, що знаходиться під нею, набагато м'якший і вразливіший, при втраті емалі ризик подальшого руйнування різко зростає.
Професор Ганна Джордж (у тексті згадується як Джордж) вивчає білки, які допомагають дентину рости, мінералізуватися та регенерувати. Раніше вона увійшла до складу наукової групи, яка вперше клонувала ген, який відповідає за формування дентину, що дозволило детально вивчити механізми створення та підтримки цієї тканини.
Отримані знання відкривають шлях нових методів лікування. У майбутньому пошкоджені зуби зможуть самостійно заліковувати карієс за рахунок стимуляції зростання нового дентину, що позбавить пацієнтів необхідності ставити класичні пломби, що закривають просвердлені отвори.
Ханнеле Руохола-Бейкер та її команда зосереджені на створенні «живих пломб», але наголошують на відновлення емалі. Вивчаючи донорські зуби мудрості, вчені з'ясували, що клітини, що виробляють емаль (амелобласти), після прорізування зуба гинуть. Тому природним шляхом запустити їх повторне зростання у дорослому віці неможливо.
Для вирішення цієї проблеми дослідники задіяли хімічні сигнали:
Одну частину стовбурових клітин вони направили на перетворення на амелобласти (виробники емалі).
Іншу частину - в одонтобласти (виробники дентину).
При з'єднанні цих компонентів у лабораторних умовах формується зубний органоїд, здатний самостійно виділяти емалі.
Погляд у майбутнє стоматології
Руохола-Бейкер бачить два етапи впровадження цієї технології:
Кінцеве завдання дослідників - впроваджувати в ротову порожнину пацієнта необхідні інженерні клітини та дозволити «природі подбати про інше».
Хочеш дізнатися більше — читай відгуки
← Вернуться на предыдущую страницу
«Я дуже хочу, щоб ми перестали жити за принципом «свій своєму ворог» — військовослужбовиця Катерина «Ураган» 10 ноября 2026
«Я дуже хочу, щоб ми перестали жити за принципом «свій своєму ворог». Бо своїх нам потрібно берегти», — військовослужбовиця Катерина «Ураган»
Вчені зі США виявили точний механізм зараження застудою в холод 10 ноября 2026
Вчені з двох американських університетів виявили невідомий раніше механізм імунної відповіді носа. Це пояснює фактор…
Наталка Денисенко розповіла, як виживає, коли місяцями немає роботи 10 ноября 2026
Наталка Денисенко відверто розповіла, як справляється з такими періодами, чим заробляє поза знімальним майданчиком і чому не вважає, що вже досягла ве...