В дитячій лікарні “Охматдит” зараз готуються до чергової трансплантації кісткового мозку, але особлива ця подія тим, що донора знайшли для пацієнта в українському реєстрі, в якому налічується лише 9 тисяч осіб і який був створений як приватна ініціатива, йдеться в ТСН.
18-річний Олег розповідає, що любить прогулянки та плавати в річці. Зараз на вулицю виходить, лише коли дозволяють результати аналізів. Влітку хлопець неочікувано для всіх захворів. “Була температура, вона не збивалася. Непритомнів, слабкість, перестав ходити. Тобто було дуже погано”, - розповідає юнак.
“Спочатку думали, що то якийсь тепловий удар, звернулися до лікаря. Нас направили в стаціонар. З'ясувалось, що у нас дуже низький гемоглобін 30 і тромбоцити 1, і нас дуже швидко направили до реанімації”, - додає мама Олега.
Нині хлопець в “Охматдиті” чекає на трансплантацію кісткового мозку. Він став першим пацієнтом, якому вдалося знайти донора в українському реєстрі. “Діагноз має - апластична анемія. Лікувався в Дніпрі, отримував комбіновану імуносуперсивну терапію, але, на жаль, він не відповів на першу лінію лікування, і єдиний шанс - це є трансплантація кісткового мозку, і він перший в Україні, хто отримає клітини від українського донора”, - розповідає завідувач відділення трансплантації косткового мозку НДСЛ “Охматдит” Олександр Лисиця.
Реєстр донорів створив пан Роман після того, як таку пересадку потрібно було зробити його дружині. Донором тоді став брат, а саму пересадку провели в Польщі. А от операції від неродинного донора в Україні раніше взагалі були неможливі. Після змін у законодавстві першу трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора в Україні провели у квітні три роки тому. Матеріал привезли з Польщі. За цей час Україна отримувала клітини від донорів з різних країн уже понад 60 разів. Зараз під час війни логістика ускладнилася. “Раніше клітини доставлялися літаками, а зараз кур’єр доставляє до кордону і вже український реєстр донорів кісткового мозку з кордону з Польщею везе клітини. Питання в таймінгу, бо у нас від часу забору до трансплантації має минути не більше 72-х годин”, - розповідає Лисиця.
Що більше людей буде в українському реєстрі - то вищі шанси знайти донора пацієнтам тут. Насправді трансплантація кісткового мозку лише звучить страшно, найчастіше це виглядає, як звичайна здача крові. Лікар розповідає, що є два методи донації стовбурових клітин. “Одне - це ефорезапаратна методика, коли донор 4-5 годин лежить підключений до апарату. З периферичної вени апарат бере 150 мл крові і обробляє. Стовбурові клітини лишає для трансплантації, а все решта: еритроцити, тромбоцити - повертає донору. Другий спосіб - це коли під загальною анестезією, з кісток оператори проводять забір кісткового мозку близько 30 хвилин. Продовж двох годин спостереження після наркозу донор теж може бути вільним. Максимум явище - це наклейки на сідницях”, - додає Олександр Лисиця.
Такий самий діагноз, як у Олега, що чекає на пересадку, був у Олексія. Донором кісткового мозку для нього став його 5-річний син, бо жоден донор з українського та світового реєстрів для нього не підходив. “Я перший в Україні, коли дитина стала донором своєму батькові. Ми йому пояснили, що ти можеш допомогти татові, врятувати більше нема кому. Чим більше українців буде в базі, тим більше буде шансів, що ми знайдемо збіг. Тому що генотип все одно впливає на це”, - твердить Олексій.
Найменшою же доноркою крові, яка врятувала рідну людину в Україні, стала 10-місячна дівчинка, яка важила лише 8 кілограмів. Що ще раз, підкреслюють лікарі, засвідчує, що донація стовбурових клітин є безпечною для людини, тож закликають долучатися до українського реєстру.
Одна з українських фармкомпаній виділила для цього мільйон гривень, і здати свій зразок безкоштовно, якщо вам від 18 до 45 років, можна в одному з її центрів. Також замовити тест-набір можна можна на сайті Українського реєстру донорів кісткового мозку.
Олег із мамою кажуть, знають, що донор, який йому підійшов - це чоловік із Києва. Спілкуватися їм за законом два роки не можна, але вже називають його героєм. “Тому що ми не підійшли, як донори родинні, а на велике наше щастя десь якась чужа людина нам підійшла донор. Тому дуже цікаво, який він має вигляд. Це він дасть єдиний шанс моєму сину вилікуватися і жити нормальним життям”, - каже мама Олега.
5.0
0.4