Фахівці прокоментували, в якому положенні знаходяться бойові медики в умовах війни

Статус бойових медиків не визначено українським законодавством, вони нині є соціально незахищеними. Також відсутня нормативна база щодо притягнення за воєнні злочини проти бойових медиків.

 

Про це розповіла активістка ГО «Медичний рух «Будь як Ніна», медсестра Руслана Мазуренок під час проведення круглого столу на тему: «Перешкоди та виклики у роботі цивільних і бойових медиків в умовах війни».

Визначити статус та надати соціальні гарантії бойовим медикам особливо важливо в умовах війни, вважає Мазуренок.
 

«Сьогодні законодавство не захищає бойового або польового медика в соціальному плані. Статус, права, обов’язки бойового медика не визначені жодним нормативним документом, чинність якого розповсюджувалася б на всі ЗСУ. Визначити статус бойового медика дуже важливо в умовах війни. Статус бойового медика як представника медичного персоналу навряд чи врятує його під час бою. Але коли він потрапляє в полон і в нього є встановлене Женевською конвенцією посвідчення медичного персоналу — на нього розповсюджується особливий захист, адже утримувати таких військовослужбовців заборонено міжнародним правом», - пояснила активістка.
 

Вона також зазначила, що невизначений статус бойових медиків ускладнює притягнення до відповідальності агресора за воєнні злочини проти медичного персоналу.

«Наразі Росія не дотримується жодних норм, законів і звичаїв війни та утримує медиків у полоні, але документування й розслідування воєнних злочинів триває і настане час, коли злочинці постануть перед судом, зокрема, за злочини проти медичного персоналу. І тоді відсутність в Україні нормативної регламентації статусу бойового медика ускладнить або унеможливить притягнення злочинців до відповідальності», - наголосила Мазуренок.

Також було відзначено, що «бойовий медик» відрізняється від «військового лікаря». Військовий лікар має військове звання та вищу медичну освіту, може надавати медичну допомогу, не беручи участі в бойових діях. Тоді як бойовий медик відповідає за надання невідкладної медичної допомоги на місці поранення в умовах бойового середовища, первинну допомогу та евакуацію з місця поранення. Бойовими медиками можуть бути як жінки, так і чоловіки, з медичною освітою та без неї, що пройшли відповідну фахову підготовку. Військово-облікові спеціальності, що стосуються тактичної медицини, офіційно з'явилися у 2017 році, коли спеціальність «бойовий медик» було офіційно визнано наказом Міноборони України.