Поговорімо про тривожність.
ТСН.ua продовжує серію публікацій про важливість психічного здоров'я.
Про тривожність розповіла Лариса Засєкіна, докторка психологічних наук, професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки, директорка Українського центру психотравми.
15-21 травня – Міжнародний тиждень усвідомлення важливості психічного здоров’я. Тема тижня цього року – тривожність.
Тривога є унікальним емоційним станом, бо вона одночасно виконує дві протилежні функції: позитивну й негативну. Тривогу завжди супроводжує фізіологічне збудження нашого організму, викликане небезпечними сигналами. Унаслідок цього збудження у нас формується готовність нападати або втікати, деколи завмирати, що у багатьох ситуаціях рятує життя. Але якщо небезпечні сигнали об’єктивно вже не існують, а для людини режим фізіологічного збудження не зникає, тоді організм перебуває у стані «напоготові» увесь час, витрачаючи значно більше ресурсів, ніж він має.
Режим «напоготові» виявляється в думках: у людини весь час у голові нуртують катастрофічні сценарні та постійні питання: «А раптом?». Звичайно, це впливає на поведінку – людина або уникає конкретних подій, місць, людей, або захищається як може (пришвидшує темп виконання діяльності, що порушує її ефектність; до прикладу, діти часто дуже швидко розповідають вірш, аби швидше виступити й не бути у центрі уваги). Природно, це погано впливає на якість того, чим людина займається.
Крим того, тривога – дуже великий тягар для нашого організму. Тіло тривалий час напружене, судини звужені, дихання прискорене, кровообіг утруднений, що зрештою виснажує нас. Якщо тривогу весь час «увімкнено», розслабитися просто не можливо, і людина виснажується. Гарною тут є метафора страховки: Чи придбали б ви страховку за 1 млн доларів, яка б гарантувала вам і вашим близьким безпеку? Часто відповідь буде «ні, бо в мене немає таких грошей». Отже, в організмі також немає таких ресурсів (мільйона доларів) постійно бути напоготові, наш організм потребує розслаблення.
Тому поради від Українського центру психотравми:
Зробить дихальну вправу 4-7-8: вдихніть повітря на рахунок до 4, далі затримайте дихання на рахунок 7 і повільно видихніть повітря на рахунок 8. Бажано робити цю вправу щонайменше 3 хвилин, а краще 5-7 хвилин. Щоденне практикування такої вправи допоможе вам не лише розслабитися, а й регулювати свої емоції у стресових ситуаціях.
Фізичні вправи. Ніщо так не розвантажує нашу психіку, як фізична активність. Тіло й психіка – єдине ціле (нехай Декарт пробачить☺), вони мають працювати в дуеті, злагоджено, лише тоді наш організм функціонуватиме нормально. Будь-які фізичні вправи допоможуть розвантажити голову від негативних думок.
Проводьте час на природі. Людина є невіддільною частиною природи: ми вийшли з природи, й підемо до неї знову, коли виконаємо свою життєву програму. Тому природа – наш найкращий цілитель. Частіше дивіться на небо. Ваші тривожні думки як хмари, вони приходять й зникають, а ви лишаєтеся. Тому просто спостерігайте за ними й відпускайте.
Поговоріть з людьми, яких ви любите і яким довіряєте, поділіться з ними своїми переживаннями.
Якщо самодопомога не працює, не зволікайте з фаховою підтримкою. В Україні є багато гарних фахівців, яким ви вже можете довірити своє психічне здоров’я. Завжди цікавтеся сертифікацією фахівця та його досвідом.
Пам’ятаймо, що наше психічне здоров’я є важливою складовою національної відновлюваності, а відтак і національної безпеки.
Нагадаємо, що раніше ми писали про те, що таке синдром річниці та як з ним боротися.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.9
4.9