Дрон без радіоканалу: США випробували нову систему для армії

Армія США завершила випробування прив’язних безпілотних систем Te-UAS, які встановили на легкій п’ятимісній машині Infantry Squad Vehicle-Utility (ISV-U). Головна особливість комплексу - дрон з’єднаний із наземною станцією фізичним кабелем, через який отримує живлення та передає дані, йдеться в повідомленні Армії США.

Випробування проходили з 27 липня до 7 серпня на майданчику McKenna Field Landing Site. Військові перевіряли одразу кілька сценаріїв: підйом і спуск апарата, зависання на заданій висоті, політ у режимі слідування за автомобілем, а також дії у разі аварійних ситуацій.

За задумом американських військових, така система має стати мобільним засобом розвідки та зв’язку, який можна швидко переміщувати разом із підрозділом.

Прив’язний безпілотник має важливу перевагу над звичайним акумуляторним дроном - значно довший час перебування в повітрі. Якщо типовий малий безпілотник здатен працювати близько 20-60 хвилин, то живлення через кабель дозволяє окремим прив’язаним системам залишатися в небі десятки годин.

Наприклад, Orion 2 від Elistair заявлений із тривалістю роботи до 50 годин. Для порівняння, щоб забезпечити цілодобове спостереження звичайним дроном із 30-хвилинним польотом, знадобилося б щонайменше 48 запусків.

Керівник напряму Strategic Spectrum Warfare Марк Пальяро порівняв таку систему з розміщенням сенсора на дуже високій вежі. Але замість стаціонарної конструкції військові отримують «вежу», яка може рухатися разом із підрозділом і змінювати висоту.

Головна перевага Te-UAS - не лише тривалість польоту. Фізичне з’єднання значно зменшує залежність від радіочастот. Звичайні безпілотники використовують радіоканали для управління, телеметрії та передачі відео. Вони також можуть залежати від GPS/GNSS. Усі ці канали потенційно можна заглушити, перехопити або виявити.

У прив’язаного дрона значна частина інформації проходить безпосередньо через кабель. Це дозволяє передавати команди, відео та дані із сенсорів без використання радіоканалу.

Схожий принцип уже активно використовують українські та російські військові - зокрема в оптоволоконних ударних дронах. Однак є суттєва різниця: бойові FPV можуть летіти на кілометри від оператора, тоді як прив’язний Te-UAS обмежений довжиною власного кабелю.

Американські військові розглядають Te-UAS не тільки як засіб спостереження. Піднятий на десятки метрів дрон може нести радіо- та мережеве обладнання, створюючи своєрідний мобільний вузол зв’язку.

Залежно від встановленої апаратури система може підтримувати різні засоби передачі голосу та даних, зокрема програмно-визначені радіостанції, Wi-Fi, LTE та MANET. Це особливо важливо для підрозділів, які переміщуються пересіченою місцевістю. На відміну від традиційної наземної антени, таку систему не потрібно довго розгортати на одному місці.

Капітан Сара Раньон зазначила, що під час випробувань апарат вдавалося підняти "за лічені хвилини", а для його повернення достатньо було однієї команди. За словами Пальяро, після запуску система переважно могла працювати без постійного втручання оператора.

Таким чином, американські військові перевіряють концепцію компактної "щогли на колесах", яка одночасно може забезпечувати розвідку, зв’язок і передачу даних та при цьому менше залежить від радіоканалів, уразливих до РЕБ.

Раніше у Пентагоні визнали, що США нині значно поступаються Україні у виробництві бойових безпілотників і перебувають на початковому етапі розвитку власної дронної індустрії.

США випробовуватимуть українські дрони: що передбачає угода

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp

korrespondent.net

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки