"Екстрасенси – це шарлатани-мільйонери": колишня шеф-редакторка ТБ розказала про незручну правду популярних шоу

Українські телевізійні шоу "Слідство ведуть екстрасенси" й "Стосується кожного" завжди мали великий попит серед глядачів, але мало хто знає, що відбувалося за кадром цих проєктів.

Колишня шеф-редакторка та сценаристка шоу Льоля Боравльова в ексклюзивному інтерв'ю Богдану Беспалову для OBOZ.UA розповіла, як насправді писали сценарії, зізналася про погрози від ясновидців та пояснила, чому між проєктами на телебаченні відбувається справжня "битва на смерть".

– Льолю, ти працювала на проєкті "Стосується кожного". Чому ти його вибрала? Якщо не помиляюсь, в одному з епізодів на знімальному майданчику загинула людина?

– Не зовсім так. Я взяла у людини інтерв'ю, а через кілька годин ця людина стала вбивцею. Ти запитав, чому я там опинилась? По-перше, я вже працювала на "Екстрасенсах" шеф-редакторкою. Це висока посада. І працювати нижче за фахом, тобто журналісткою, я не хотіла.

– Якщо не секрет, скільки тоді отримували шеф-редактори?

– У мене було 25 тисяч гривень. На той момент це дуже мало. Тим більше за все, що доводилося робити. Крім того, я розумію, які в мене є скіли. А я ж потужна журналістка-розслідувачка! Тобто можу себе знайти в таких проєктах, тому що вмію це робити.

Кожна група на чолі зі старшим редактором робить свою програму. І я була цією старшою редакторкою. Майбутні герої шоу або самі до нас зверталися, навіть була гаряча лінія, де можна залишити свою історію, або ми їх знаходили. Наприклад, ти телефонуєш людині. Там щось трапилося, якийсь кримінал. Завдання – привезти усіх до студії, зробити історію. Як? Це вже наші проблеми.

– Повертаючись до епізоду, в якому твій герой випуску вбив людину... Що тобі далося найскладніше?

– Загалом на розслідування їздять журналіст і ще один редактор. Я старша редакторка, тому не повинна була їхати. Ще й на той момент захворіла – у мене була температура 39, але я постійно працювала.

У випадках, коли не справляється журналіст, і він розуміє, що людина не приїде, вже зобов'язаний підключитися старший редактор. Що я роблю? Сідаю, звісно, в машину, кидаю дитину, я, нагадую, з температурою. Ми їдемо з журналісткою разом переконувати всіх, кого потрібно. І я конкретно вмовляю старшого сина жінки. Цей чоловік якраз її вбив, жінку-героїню, свою матір. Це відбулося не прямо на зйомках. Ми говорили з ним, провели весь день. Коли поїхали, він почав бити свою маму. Він не міг їй пробачити, що через неї маленька дитина, його 4-річний братик, опинився в дитячому будинку. Забив просто до смерті...

– Це жахлива історія...

– Коли вбили цю жінку, ми спілкувалися зі слідчим. Через якийсь час, орієнтовно кілька тижнів, мене набирає слідчий і каже: ми зробили розтин вбитої – в неї була відкрита форма туберкульозу... А я з температурою 39 просиділа з нею цілий день в одній машині. І знаєте, що відбувається ще через кілька тижнів? Я вагітнію двійнею! Це просто треш, тому що ніхто ж не проводив бесіди щодо безпеки журналістів тощо. Просто у вас є редакторське завдання, ви їдете і працюєте.

– Є ж іще "Говорить Україна", "Говорить вся країна". Можливо, ти чула, чи була між цими проєктами конкуренція?

– Звичайно, вона є. Це просто битва не на життя, а на смерть. Тому що ми постійно знали, хто наші конкуренти. Подібний проєкт ще "Один за всіх". З'являється історія – хто її вхопить перший? Хто завербує людей і привезе до студії? Там таке відбувалося... Коли зіштовхувалися в селі один проєкт з іншим, там намагалися вкрасти героїв одне в одного! Вмовляли людей, доводили, чому треба поїхати саме з ними. В тому і складність, що ви повинні якоюсь дипломатією своєю вмовити людей, бо нікому не платили.

– Першим твоїм проєктом, наскільки я розумію, було "Слідство ведуть екстрасенси"?

– Ой, ні, там дуже довга історія. Спочатку я працювала в Дніпрі на різних проєктах. Переїхавши в Київ, почала працювати на продакшені, який виробляв "Паралельний світ" для СТБ. У певний момент там з'явилося шоу "Слідство ведуть екстрасенси". І на це шоу я влаштовувалась на роботу, щоб ви розуміли, чотири рази!

– Як відбувається сам процес шоу? Тому що є декілька легенд. Одні кажуть, що це абсолютно все постановка. Від самого початку до самого кінця. Що там просто актори. Інші стверджують, що беруться за основу певні реальні ситуації, а вже потім підключаються екстрасенси. То як насправді?

– Кожна історія на цьому проєкті – це реальна історія. Реальні люди. Це дуже легко перевірити. Журналісти дивляться, які були випадки, переглядають новини. І давні, й актуальні. Або розповім про наш метод: ми дзвонили в різні села й цікавились, що у них там відбулося. Чи їм потрібні екстрасенси. Способів багато, але люди всі реальні.

– А звідки взагалі взявся стереотип, що це постановка?

– Тому що, коли дивишся шоу, бачиш в основному тільки емоційні моменти. Також є художній момент, коли треба розповісти історію, і немає матеріалу. Треба показати глядачу, що відбулося. І тоді робляться дозйомки. В них уже грають актори, які просто відтворюють роль для того, щоб просто допомогти побачити історію. А всі інтерв'ю, люди, взаємодії екстрасенсів із людьми, це все, звісно, реально.

– А можеш на конкретному прикладі розповісти, з ким на знімальному майданчику було комфортно працювати? І хто, можливо, тебе дратував? Чи є зіркова хвороба в екстрасенсів?

– Спробую вам це розповісти, не називаючи конкретних імен. Тому що, чесно скажу, я боюсь. Сьогодні моїм знайомим, колишнім працівникам надходять погрози.

– Від екстрасенсів, які у вас були?

– Звісно. Коли починають про це розповідати, про роботу в цьому проєкті, вони реально погрожують. І є причини їх боятися. Скажу, з ким я працювала. У нас є головна жінка-екстрасенс, яку всі знають. У неї ще й таке російське народне ім'я. Це жінка, яка спіймала зірку й могла собі це дозволити, тому що була головним обличчям проєкту. Тобто не вона під нас підлаштовувалась, а ми під неї.

Так от, вона могла обирати, з ким працювати. Моя керівниця презентувала мене як редакторку і сказала щось на кшталт: от із тобою буде працювати ось ця дівчинка. І це, знаєте, екзамен, його треба скласти. Бо якщо після першої зйомки вона скаже, що я погана, то все, я більше не зможу з нею працювати, тому що вона не буде мене слухати. А екстрасенс повинен слухати редактора, тому що це я веду програму, я розумію, що відбувається на зйомках. Я знаю сценарій, і якщо не буде конекту, буде провал. І тому доводилось, знаєте, трошки принижуватись, мовчати, робити все, що скажуть.

– А чи не вважаєш ти, що ось ці всі екстрасенси – це просто типові шарлатани, непогані психологи та маніпулятори, які вміють тобі навіяти те, що в них є сили, вони все бачать і здатні все вирішити?

– Екстрасенси – це шарлатани. Сьогодні вони заробляють на війні та кажуть, мовляв, ми вам зробимо амулет, захист на фронті. Це просто на голову не лізе!

– Чи назвала б ти все, що пов'язано з екстрасенсами, комерційною платформою для того, щоб себе якомога краще монетизувати після шоу?

– Безперечно, екстрасенси – це мільйонери. Вони заробляли мільйони, особливо ті, хто був обличчям. Вони будували будинки, робили бізнеси тощо.

– Дуже поширеними є чутки, що участь у проєкті можна купити. Ти щось чула про це?

– Я особисто за руку нікого не ловила. У проєкті "Битва екстрасенсів" я не працювала, але там працювали мої колеги. Звісно, ми спілкувалися з екстрасенсами про це, і так, я знаю, що дехто платив. Сумніваюся, що це робив телеканал. Думаю, це окремі люди, які ухвалюють рішення.

Читайте також на OBOZ.UA інтерв'ю зі співачкою Lama – про суд із росіянкою, зустріч з Емі Вайнгауз і на 18 років молодшого коханого.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!