КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США

У Китаї судна, що належать або експлуатуються американськими фірмами та фізичними особами, або ті, що побудовані в Сполучених Штатах, або ті, які плавають під прапором США, обкладатимуться додатковим портовим збором за кожен рейс, починаючи з 14 жовтня. Про це заявило Мінтранспорту Китаю, передає Reuters.

Для американських суден, що швартуються в китайських портах з 14 жовтня, ставка становитиме 400 юанів (56 доларів США) за 1 тонну нетто.З 17 квітня 2026 року ця плата зросте до 640 юанів (89,81 долара США), а з 17 квітня 2027 року - до 880 юанів.Для суден, що заходять до китайських портів з 17 квітня 2028 року, збір становитиме 1120 юанів (157,16 долара США) за чисту тонну вантажів.

Згідно із заявою китайського міністерства, ці збори є контрзаходом проти майбутніх портових зборів США.

Починаючи з 14 жовтня, судна, побудовані в Китаї, або експлуатовані чи які належать китайським компаніям, повинні будуть сплачувати збір у своєму першому порту заходу в Сполучених Штатах. За оцінками аналітиків, збори можуть перевищити 1 мільйон доларів для судна, що перевозить понад 10 000 контейнерів, і можуть щорічно зростати до 2028 року.

Зазначається, що судна, що належать або експлуатуються китайською організацією, зіткнуться з фіксованою платою у розмірі 80 доларів США за чистий тоннаж за рейс до США.

Як очікується, китайські збори на американські судна можуть завдати США меншої шкоди, ніж збори США, які будуть накладені на китайські судна.

Як відомо, за останні два десятиліття Китай вийшов на перше місце у світі у суднобудуванні, а його найбільші корабельні займаються як комерційними, так і військовими проєктами.

За даними військових та галузевих аналітиків, минулого року китайські корабельні побудували понад 1000 комерційних суден, тоді як США побудували менш як 10.

Нагадаємо, представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку величезні суми, але за певних умов. Одна з них - зняття обмеження на діяльність китайських компаній, запроваджені протягом минулого десятиліття з міркувань національної безпеки.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp

korrespondent.net

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки