Катерина Осадча, котра днями відсвяткувала своє 43-річчя, зізналася, що є тривожною людиною, але навчилася давати цьому раду.

Що їй допомагає, вона розповіла в Instagram.
"Пам'ятаєте в другій частині мультфільму "Думками навиворіт" з'являється тривожність, така помаранчева скажена істота, яка заважає жити всім решті емоцій. Так от з тих пір я її так і уявляю і тоді стає смішно і увага перемикається з цих думок... Я знайшла різні способи, як не тривожитися Але одночасно знаю, що ця тривожність - моє паливо до руху вперед, і треба просто аби її було в здоровій кількості і не з'їдала зсередини", - поділилася Катя.

Зі слів зірки, її тривожність часто починається з думок "а що, якщо... а раптом... а як буде далі...", і вона проживає в голові сценарії, які зрештою не відбуваються. Тому вона виділила Топ-5 речей, які їй у такому стані
допомагають.

1. "Повертаю себе в "сьогодні". Тривожність це думки про майбутнє, або минуле, повертаю себе в сьогодні і тривожність відходить. Коли ловлю себе на тому, що вже живу в завтрашніх проблемах, питаю: що я можу зробити саме сьогодні? Не як пережити наступний місяць. Не що буде взимку. А що залежить від мене зараз", - написала зірка.

2. Наступне, що помагає Катерині - це фізичні навантаження, які дають їй змогу "випустити" тривогу через тіло.

3. "Виписую те, що крутиться в голові. У тривозі всі проблеми здаються однаково великими. Коли я записую їх, раптом стає видно: ось це я можу вирішити, ось тут треба просто почекати, а ось на це я взагалі не маю впливу. І в голові стає трохи тихіше", - розказала телезірка.

4. "Не читаю все підряд. Особливо під час складних новин я помітила: нескінченне оновлення стрічки не дає мені більше контролю, воно просто дає більше тривоги. Тому іноді найкраще, що я можу зробити для себе - відкласти телефон", - зазначила Осадча.

5. "Роблю щось дуже звичайне. Сніданок, душ, робота, прогулянка з дітьми, зустріч. Коли світ навколо здається дуже непередбачуваним, мені допомагають прості повторювані речі. Вони ніби нагадують: життя все одно триває", - пояснила вона.
Катя не стала приховувати, що поки не навчилася зовсім не тривожитись, але навчилася швидше помічати момент, коли тривога починає нею керувати, і повертати собі хоч трохи контролю.