11 марта 2023
Президент Фінляндії Саулі Ніїністе, який раніше неодноразово розмовляв із главою Кремля Володимиром Путіним, більше не бачить у цьому позитивних сторін. Про це йдеться в інтерв'ю Ніїністе інформагентству Bloomberg, яке фінський президент дав після зустрічі у Вашингтоні з президентом США Джо Байденом, де обговорювався вступ Фінляндії у НАТО.
"Я сказав, що повністю готовий поговорити з ним, якщо буде якась користь від цього, але зараз нічого подібного ми не виявили", - зазначив він.
Глава держави є ініціатором подання Фінляндією та Швецією заявок про вступ у НАТО, кроку, спрямованого на зміцнення колективної безпеки після неспровокованого нападу Росії на Україну.
Він зазначив, що вимога Росії у грудні 2021 року припинити розширення НАТО та вивести війська зі Східної Європи сигналізувала про повернення до епохи, коли великі держави оточували себе сферами впливу.
За його словами, це був перший поштовх для прагнення Фінляндії до членства в НАТО.
"Це змінило правила гри в наших очах, тому що досі ми завжди думали і говорили, що з власної волі залишаємося несоюзними у військовому відношенні, але хто повірить у це після того, як Путін сказав, що "ви не можете приєднатися". Коли він сказав, що вимагає, аби НАТО більше не розширювалося, практично це означає, що він хотів зону, вільну від НАТО перед Росією", - сказав Ніїністе.
Зазначимо, що президента Фінляндії за те, що він раніше намагався підтримувати контакт із главою Кремля, називали "шептуном Путіна".
Як повідомлялося, Фінляндія виділить Україні додаткові 29 мільйонів євро допомоги.
Раніше також стало відомо, що Фінляндія готує нову військову допомогу Україні.
Хочешь узнать больше - читай отзывы
← Вернуться на предыдущую страницу
США скерували кошти російського олігарха Малофєєва на ЗСУ 3 октября 2026
Власник пропагандистського телеканалу Царьград у 2022 році стверджував, що не має активів на Заході через санкції.
У Криму заявили про нову атаку на енергооб’єкти 3 октября 2026
Після вибухів у Красноперекопську, Сімферополі та Сакському районі виникли перебої з електропостачанням, а окупаційна влада заявила про пошкодження енергооб’єктів.
Південна Корея пригрозила Києву "заходами" через заяви про полонених 3 октября 2026
Президент Лі Чже Мьон заявив, що Сеул може вжити заходів, якщо Україна не визнає домовленість і не перепросить.