Дмитро Комаров у деталях розповів, як рік тому освідчувався дружині

Наразі мандрівник та телеведучий Дмитро Комаров разом із коханою дружиною Олександрою Кучеренко подорожують Україною. Подружжя вже встигло насолодитися мальовничою західною Україною та роздивитися Карпати з висоти пташиного польоту. Подорож на гвинтокрилі над горами нагадала Дмитру про те, як рік тому він освідчувався Олександрі. До слова, також у небі!

«Нещодавно згадували з Олександрою, як яскраво і насичено пролетів рік сімейного життя. А ще — як я робив пропозицію. Знаючи мене, зрозуміло, що зробити це в ресторані при свічках — аж ніяк не мій стиль. Треба екстремальніше. Як авіатор-початківець, маю багато товаришів-пілотів, для яких не проблема по дружбі влаштувати політ хоч на реактивному літаку з вищим пілотажем. Тому я вирішив, що пропозицію коханій зроблю в прямому сенсі слова — на висоті.

Я дзвоню своєму товаришеві Сергію Никифорову, у якого в центрі Києва вертодром. Він навчає студентів, продає вертольоти, літає сам і катає. Мені потрібна була саме його допомога. «Сергію, мені потрібно 40 хвилин незабутнього польоту, а потім зависнути в чарівному місці. Тільки, будь ласка, причину не питай», — поцікавився я по телефону. «Чекаю в будь-який день, коли буде погода. Причину не питаю», — відповів Сергій.

У той день я сказав Саші, що ми їдемо гуляти. Коли підвів її до вертольота — це був шок, тому що раніше вона на вертольоті не літала. Сергій запитав одне: куди садимо дівчину — на переднє або заднє сидіння. І ось тут мої плани мало не зламалися. Я ж хотів вручити кільце без свідків, на задньому сидінні. Але при цьому, сто разів літаючи на вертольоті під час експедицій, знав: з переднього сидіння краєвид зовсім інакший. Особливо в новенькому Robinson 66 з панорамною кабіною. Кличу Сергія і прошу: «Давай спочатку Сашу посадимо спереду, пролетимо над Дніпром уздовж Києва, покружлявши над Межигір’ям, розвернемося над Київським морем, повернемося і сядемо. А потім відразу пересадимо Сашу назад і знову злетимо. Треба зависнути в найкрасивішому місці з видом на Лавру, Печерськ, Дніпро і весь Київ. І повисіти хвилинку. Ок? Тільки причину не питай». Сергій посміхнувся!

Ми фантастично політали. Саша думала, що політ завершено, але раптом я подаю їй руку і прошу сісти ззаду. Злітаємо знову. Над мостом Патона, підібравши ідеальний краєвид, Сергій зависає і подає мені сигнал. Аби пілот нічого не чув, прибираю гарнітуру. Шум двигуна. Розмовляти неможливо. Я без слів дістаю з кишені обручку і показую Саші, поглядом запитавши — «так»? Що було далі — ви знаєте».

jetsetter.ua

Хочешь узнать больше - читай отзывы