Стало відомо, що кажуть експерти про війну в Україні

Російські війська 10 жовтня завдали масованих ракетних ударів по Києву та десяткам інших міст України. Внаслідок цих обстрілів постраждали житлові будинки, дитячі майданчики, музеї та об'єкти енергетичної інфраструктури. За даними української влади, 23 особи загинули, понад 100 отримали поранення. Внаслідок ударів по ТЕС багато українських міст залишалися без світла. Більшість військових аналітиків та експертів вважають, що стратегічний та тактичний сенс цих ударів був нульовим.

Політолог та професор міжнародних відносин Інсбруцького університету в Австрії Ґергард Манґотт оцінює ракетні удари по цивільних об'єктах України як новий етап ескалації війни в Україні і пояснює його посиленням тиску на президента РФ Володимира Путіна. "Яструби" в російській армії та спецслужбах дедалі більше підштовхують Путіна до жорсткої відповіді на поразки російської армії на полі бою та вибух на мосту через Керченську протоку. На цьому наполягали, наприклад, голова Чечні Рамзан Кадиров та засновник групи ПВК "Вагнер" Євген Пригожин. І під цим тиском Путін віддав наказ здійснити ракетні атаки", - зауважив Манґотт в інтерв'ю Deutschlandfunk 11 жовтня.

На останньому засіданні Радбезу РФ Путін пригрозив Україні ще жорсткішою реакцією на атаки "на російській території". При цьому очевидно, каже австрійський політолог, що ці погрози не утримають українську армію від подальшого контрнаступу на анексованих Росією територіях, які Москва вважає своїми. Цією заявою Путін не залишив собі іншого вибору, як віддати наказ про нові ракетні атаки по Україні, вважає Манґотт. "Він сам увігнав себе у спіраль подальшої ескалації, і це не можна назвати мудрим кроком", - вважає експерт. При цьому він припускає, що "Путін уже не тільки не повністю вільний у своїх рішеннях і діях, а й перебуває під сильним тиском з боку певного табору всередині російських еліт".

Як має реагувати Захід на початок нового етапу ескалації війни в Україні? На думку Ґергарда Манґотта, уряди західних країн мають два варіанти. "Перший з них - на тлі подальшого загострення війни та загрози її переростання в ядерну вирішити, що необхідно обмежити воєнні цілі України. Принаймні не заходити настільки далеко, щоб сказати: "Ми підтримуватимемо Київ доти, доки російські війська не буде виведено з усієї території України, включаючи Крим", - розмірковує політолог.

Другий варіант - не дозволити Росії шантажувати себе ядерними погрозами та підтримувати Україну ще рішучіше. Адже інакше створиться небезпечний прецедент, за якого будь-яка ядерна держава безперешкодно зможе захопити якусь територію. "Зараз Заходу доводиться вирішувати, який із варіантів обрати, зважувати всі "за" та "проти", і я вважаю, що за зачиненими дверима уряди західних країн намагаються знайти компроміс - якщо ще не знайшли його", - каже Манґотт.

Бен Ходжес, у свою чергу, упевнений, що Захід має знайти способи захистити українців від подальших російських ракетних атак. "Усі ми повинні продовжувати шукати способи захисту європейського цивільного населення, яке стає жертвами російських ракет. Це означає - більше систем протиповітряної оборони", - наголошує Ходжес.

Джерело: Українська служба DW

korrespondent.net

Хочешь узнать больше - читай отзывы