Сашко Лірник пояснив, чому українці прив’язані до свого дому, а росіяни не мають такої тяги

Відомий український письменник та сценарист Сашко Лірник впевнений, що українські та російські народи – дуже різні: за цінностями, способом життя та ставленням до влади.

В інтерв’ю OBOZ.UA письменник пояснив на історичних прикладах, чому росіяни та українці – зовсім не братні народи.

Казкар Лірник свого часу мешкав у російському Мурманську – переїхав за радянських часів по розподіленню після закінчення інституту. Письменник каже, що добре пам’ятає часи, коли всім нав’язували радянщину, щоб стерти пам'ять про ідентичність.

"А я знав: це – моє, а це – чуже, – згадує Лірник. – Чомусь дуже пам'ятаю свій захват, коли побачив вперше машину із українськими номерами. Я аж дихати не міг від щастя! От воно – наше. А в Мурманську мене пробила на сльози інша історія. Приїхав на якесь свято український сільський хор. А я, як їх почув, просто розридався. Ніколи тих пісень, які вони співали, не знав, але воно все сидить у нас всередині. І в якийсь момент прокидається. Тому і кажуть, що в кожного українця вишиванка під шкірою вишита. І проявляється тоді, коли ворог груди шаблею січе. Високі слова, але сенс у цьому справді є".

"Відчуття родини – це в нас на генетичному рівні, – продовжує письменник. – Це наша земля. Ми з трипільських часів нікуди не переїжджали. Це вони: тут – набігли, там – украли. Кочова орда, що не має прив’язки до дому. А у нас – є. Де б ти не був, а тягне назад – у двір, де народився. Може, вже його і не пам’ятаєш – а хочеться туди, душа просить".

Сашко Лірник каже, що росіяни нападають на інші народи навіть не маючи на це ніяких причин: "Це психологія орди – захоплювати та поглинати. І те, що Україна відбивається, відбувається саме тому, що ми закорінили цю землю. Окрім того, ми люди з іншою ментальністю. Вони – цар сказав, падають навколішки і гузицю йому цілують. А в нас (завжди наводжу цей приклад), коли гетьмана обирали, на голову багно клали, щоб знав, звідки виліз. Це в мене і у моєму фільмі "Пекельна хоругва, або Різдво козацьке" є. Оце наша психологія: ми не робимо з людей богів, не поклоняємося владі. На Росії один поліцейський ганяє тисячу протестантів, всі від нього тікають. А в нас навпаки – всі б’ються".