В ЄС планують відійти від принципу одностайності

Група з 11 країн Європейського Союзу закликала реформувати механізм ухвалення зовнішньополітичних рішень, аби уникнути блокування спільних дій однією державою. Про це інформує euronews.

У листі до верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас наголосили, що культура консенсусу залишається важливою частиною легітимності Союзу. Водночас вона має сприяти ухваленню рішень, а не паралізувати їх.

За чинними правилами рішення у сфері зовнішньої політики ухвалюються лише одностайно. Це означає, що будь-яка одна країна може заблокувати ініціативу, навіть якщо її підтримують інші 26 держав.

Механізм неодноразово ставав предметом суперечок під час 16-річного перебування Віктора Орбана на посаді прем’єр-міністра Угорщини. Він регулярно використовував право вето або погрожував його застосувати.

На початку цього року Орбан спричинив чергову кризу, заблокувавши кредит для України на 90 млрд євро, який раніше погодили лідери ЄС.

Які зміни пропонують країни ЄС

Підписанти сформулювали п’ять принципів, які можуть посилити зовнішню політику Євросоюзу:

• дотримуватися принципів добросовісної співпраці та взаємної солідарності;
• частіше використовувати механізм конструктивного утримання замість вето;
• не пов’язувати зовнішньополітичні рішення з другорядними питаннями;
• вивчити можливість переходу від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю;
• вимагати "обґрунтованих життєво важливих причин" для блокування такого переходу.

Автори листа зазначили, що правові можливості для реалізації цих принципів уже існують. За їхніми словами, від самих країн ЄС залежить, чи почнуть вони використовувати ці інструменти для посилення спільної зовнішньої політики.

Ідею переходу від одностайності до кваліфікованої більшості у зовнішній політиці ЄС обговорюють уже тривалий час. Після початку повномасштабної війни Росії проти України це питання стало ще актуальнішим.

Зміни можуть запроваджувати поступово - лише в окремих сферах, а не одразу в усій зовнішній політиці.

Прихильники реформи вважають, що вона допоможе швидше ухвалювати рішення та уникати необґрунтованих блокувань. Опоненти побоюються, що такий крок може послабити демократичну легітимність процесу.

Найменші країни ЄС, своєю чергою, розглядають право вето як важливий інструмент захисту власних інтересів від тиску великих держав.

Водночас реформа має власну юридичну перешкоду: для переходу до голосування кваліфікованою більшістю необхідно спершу схвалити відповідні зміни за чинними правилами, тобто одностайно. 

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp

korrespondent.net

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки