У Києві перевіряють стан пам'ятників під захисним укриттям

У Києві продовжується частковий демонтаж тимчасових захисних конструкцій на пам'ятниках монументального мистецтва. Рішення приймають залежно від стану пам'ятників та необхідності подальшого їхнього захисту від зовнішнього впливу. Про це повідомили у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА у четвер, 29 жовтня.

Частковий демонтаж укриттів, який проводять після ретельного аналізу та консультацій з експертами, здійснюють насамперед для комплексного обстеження об'єктів. У повідомленні пояснили, що тривале укриття пам'ятників герметичними або щільними матеріалами при високій вологості та перепадах температур може погіршити їхній стан.

"У перші місяці 2022-го міські служби спільно з волонтерами та благодійниками у стислі терміни обладнали захисні конструкції на 18 пам'ятниках, щоб мінімізувати ризики пошкодження від вибухових хвиль та уламків. Ефективність такого захисту підтверджена, зокрема, на монументі Михайлу Грушевському на вулиці уберегли пам'ятник від пошкоджень", - зазначив перший заступник директора Департаменту Сергій Сабуров.

Наразі фахівці оцінюють співвідношення між захисною функцією споруд та потенційними ризиками від тривалого впливу, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного об'єкта. Незважаючи на ефективність укриттів у захисті від уламкових уражень, тривала ізоляція викликає деструктивні зміни матеріалів.

Зокрема, під час обстеження мармурового монумента княгині Ользі виявили плісняву, яка утворилася через накопичення вологи у піщаному укритті. Під захисним будівельним лісом пам'ятника Богдану Хмельницькому зафіксували проростання рослинності, коріння якої руйнувало структуру постаменту. Крім того, через порушення природного мікроклімату та "парникового ефекту", наприклад, на бронзових елементах можуть з'являтися висоли та прояви корозії.

Рішення щодо кожного об'єкта приймають індивідуально. Залежно від його технічного стану, рівня наявних ризиків та ситуації з безпекою конструкції можуть демонтувати, модернізувати чи встановити повторно.

Паралельно столиця запроваджує міжнародний досвід у сфері збереження культурної спадщини. Важливим напрямом є цифрова фіксація пам'яток, яку застосовують європейські країни за підтримки міжнародних донорів. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дозволяють створити документацію об'єктів. У разі пошкодження це стане науковою основою для їхньої реставрації або відновлення.

Нагадаємо, Міністерство культури спільно з Міністерством відновлення, інфраструктури та транспорту затвердили оновлений порядок спорудження пам'яток та монументів.

korrespondent.net

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки