86-річний Герой України підняв на ноги залу та довів до сліз потужними словами зі сцени

У Києві відбувся ювілейний концерт на честь 90-річчя класика української поезії Вадима Крищенка. Сотні людей зібралися, аби привітати поета й почути його твори у виконанні відомих митців. Та особливою подією вечора став вихід на сцену 86-річного Героя України, народного артиста Анатолія Паламаренка, який продекламував проникливий вірш "Вдови".

Його виконання викликало в залі глибокі емоції – люди вставали зі своїх місць, аплодували стоячи, а на багатьох обличчях були сльози. Декламація Паламаренка не залишила байдужим й самого Крищенка – він також підвівся.

"Згиньте, наші вороги прокляті, щоб вам вже не підняти голови", – ці рядки, сказані 86-річним майстром художнього слова, прозвучали як заклик і як молитва водночас. Паламаренко нагадав присутнім про біль українських жінок, які втратили своїх чоловіків на війні, та через поезію закликав вклонитися як загиблим героям, так і вдовам, що несуть цей тягар.

Вірш "Вдови" Вадима Крищенка

Їй двадцять три лиш виповнилось вчора.

Стоїть, дитя на грудях зігріва.

Озвалась до неї слово чорне,

Убивче й несподіване – вдова.

Чекала звістки, тамувала тугу,

Для судженого берегла тепло.

Та раптом серед ночі дзвоник друга –

І все навкруг в печалі попливло.

Казали люди: "Ви найкраща пара",

В щасливі дні їх кликала сурма.

Та міномет в руках бандитських вдарив…

У неї був Миколка – і… нема.

Хоча втішають, звуть його героєм –

Слова привітні, серцю не чужі.

Але, на жаль, їй од хвальби такої

Не робиться світліше на душі.

Тож згиньте, наші вороги прокляті,

Щоб вам вже не підняти голови…

Ой, темно і печально жінці в хаті,

Ще молодої… Та уже вдови.

Я знаю: рани наші час загоїть,

Але сьогодні болісно без меж,

Доземно поклонімося героям,

І вдовам їхнім поклонімось теж.

А там, на фронті, рвуться знов снаряди,

І я кричу, моїх дочуйтесь слів:

– О, земле й небеса, ви Бога ради

Не множте на землі скорботних вдів.

Особливого сенсу виступові надає і те, що дитинство самого Анатолія Паламаренка припало на роки Другої світової війни. Його батько пройшов концтабір Бухенвальд, сестру вивезли на примусові роботи до Німеччини, а брат воював у Червоній армії.

Анатолій Паламаренко понад шість десятиліть залишається унікальною постаттю української сцени. Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, Герой України, народний артист УРСР, він відомий своїм майстерним читанням творів українських класиків – від Остапа Вишні до Тараса Шевченка. Попри вік, він продовжує виступати та викладати сценічну мову студентам.

Раніше OBOZ.UA писав, що старший син Василя Зінкевича вразив залу і президента потужною промовою на врученні "Національної легенди". Люди аплодували стоячи, віддаючи шану і родині легендарного артиста, і українським захисникам.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!