9 июня 2014
У компании Google, по истине, “Наполеоновские планы” – сделать интернет доступным в любой точке земного шара и, при этом, недорогим.Для этого Google собирается отправить в космос 180 небольших, но очень мощных спутников, которые будут летать вокруг Земли на низкой орбите, давая возможность любому пользователю подключаться к интернету, сообщает Engadget.
Сейчас интернет для рядовых пользователей сильно зависит от размещения Wi-Fi точек, кабеля или сотовых вышек в мобильной версии. Есть варианты спутникового интернета, но он дико дорогой, так что пользуются им только при крайней необходимости.
Сейчас проект пока только на словах, а спутники не построены. Правда стоимость одного такого спутника измеряется в семизначной сумме.Стоимость такого проекта, по мнению аналитиков, может перевалить за 3 миллиарда долларов. Но погасить затраты Google сможет благодаря абонентам, которые, по мнению компании, захотят воспользоваться такой заманчивой услугой.
Напомним, что Google ранее заявляла о том, что к 2020 году интернет будет общедоступным и без ограничений.
Хочешь узнать больше - читай отзывы
podrobnosti.ua
← Вернуться на предыдущую страницу
В США заговорили про мирні перемовини з Іраном - ЗМІ 23 марта 2026
Вашингтон нині намагається встановити, хто в Ірані є найкращою контактною особою для перемов і яка країна є найкращим посередником.
Китайські мозкові імпланти відстають від американських Neuralink на три роки 23 марта 2026
Суперництво США та КНР не обмежується сферами штучного інтелекту, робототехніки чи квантових обчислень. На перетині біологічних наук та інформаційних технологій лежить задача створення нейроінтерфейсу та мозкових імплантів. Китайські розробники вважають, що в цьому напрямку вони відстають від американських на три роки.
Штучний інтелект дозволив творити і створив робота-термінатора 23 марта 2026
Вчені з Північно-Західного університету (Northwestern University) у США провели унікальне дослідження в галузі робототехніки, застосувавши штучний інтелект для дизайну роботів на основі алгоритмів еволюційного розвитку. Замість традиційного інженерного підходу — підготовки технічного завдання та проектування — вони використали алгоритми, які швидко перебрали мільйони варіантів, відібравши найбільш успішні з точки зору природного відбору. І це спрацювало.