NASA та військові США побудували супутники у вигляді літаючих тарілок

Схоже, проблема космічного сміття на орбіті буде загострюватися й далі — Космічні сили США націлилися на освоєння наднизької околоземної орбіти Землі, де супутники не можуть працювати довше кількох тижнів. Для цього розроблені малі апарати у вигляді плоских дисків або тарілок з низьким лобовим опором. Експеримент із розгортання першого пакета «літаючих тарілок» розпочнеться з дня на день.

Джерело зображення: Rocket Lab

Для запуску першого пакета з чотирьох «дисксатів» (DiskSat) укладено контракт з компанією Rocket Lab. Місія STP-S30 для Космічних сил США та NASA на ракеті Electron обійдеться платникам податків США в $14,4 млн. Спочатку місія планувалася на весну 2026 року, але її прискорили на кілька місяців і сподіваються провести, починаючи з 18 грудня 2025 року.

Основна корисна навантаження місії — чотири експериментальні супутники DiskSat, розроблені Aerospace Corporation за фінансування NASA. DiskSat є новою платформою у формі плоского диска діаметром близько 1 метра (приблизно три фути) і невеликої товщини. На відміну від традиційних кубсатів, ця конструкція дозволяє генерувати до 100 Вт енергії завдяки сонячним панелям на площині «диска», розміщувати більше антен і приладів, а також орієнтуватися краєм у напрямку польоту для мінімізації атмосферного опору. Звичайним кубсатам все це недоступно.

Супутники запускаються в упакованому вигляді в касеті-розподільнику і розгортаються окремо на орбіті висотою близько 550 км. Мета місії — демонстрація стабільної роботи на дуже низькій околоземній орбіті (VLEO, нижче 300 км), де сильне гальмування атмосферою зазвичай обмежує термін служби супутників тижнями і навіть днями. Дисксатам доведеться спуститися на цю орбіту самостійно, використовуючи власні двигуни.

Завдяки електричній двигуновій системі супутники можуть маневрувати і підтримувати орбіту. Це відкриває перспективи для високоякісної зйомки Землі з меншої висоти, покращеної зв'язку та інших застосувань у обороні та науці. Додаткові вторинні навантаження протестують системи зв'язку та моніторингу космічного середовища. Успіх експерименту може стати основою для нових поколінь малих супутників.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки