Американська програма з заміни шкільних підручників ноутбуками призвела до виникнення «дурного покоління»

Майже чверть століття минуло з того часу, як у США почала реалізовуватися програма заміни шкільних підручників ноутбуками та планшетами. Однак надання дітям доступу до великого обсягу інформації призвело зовсім не до тих результатів, на які розраховували її автори.

Джерело зображення: StartupStockPhotos / Pixabay

У 2002 році штат Мен першим у США почав реалізовувати програму видачі ноутбуків учням деяких класів загальноосвітніх шкіл. На той момент губернатором був Ангус Кінг (Angus King), який розглядав цю програму як спосіб надати більшій кількості дітей доступ до інтернету, щоб вони могли отримувати більше інформації. Восени того ж року в рамках ініціативи штату Мен з технологій у навчанні (Maine Learning Technology Initiative) було розповсюджено 17 тисяч ноутбуків Apple серед семикласників у 243 школах. До 2016 року ця цифра зросла до 66 тисяч ноутбуків і планшетів, розданих учням шкіл у штаті Мен.

Первісні зусилля Кінга знайшли підтримку по всій країні. У 2024 році США витратили понад 30 мільярдів доларів на забезпечення шкіл ноутбуками та планшетами. Однак, минувши майже чверть століття та кілька змінених технологічних моделей, психологи та експерти бачать інший результат, ніж той, на який розраховував Кінг. Замість того, щоб дати поколінню дітей можливість отримувати доступ до більшого обсягу знань, технологія справила протилежний ефект.

Раніше цього року нейробіолог Джаред Куні Хорват (Jared Cooney Horvath) у письмових свідченнях перед Комітетом Сенату США з торгівлі, науки та транспорту заявив, що покоління Z поступається в плані когнітивних здібностей попереднім поколінням, незважаючи на безпрецедентний доступ до технологій. Він додав, що покоління Z — це перше покоління в сучасній історії, яке демонструє нижчі результати за стандартизованими тестами, ніж попереднє покоління. Хоча навички, що вимірюються цими тестами, такі як грамотність і рахунок, не завжди є показниками інтелекту, вони відображають когнітивні здібності, рівень яких, за словами Хорвата, знижується протягом останнього десятиліття.

Посилаючись на дані Програми міжнародної оцінки досягнень учнів (PISA), що відображають результати 15-річних підлітків у всьому світі, та інші стандартизовані тести, Хорват зазначив не лише зниження результатів у тестах, але й явну кореляцію між набраними балами та часом, проведеним за комп'ютером у школі. При цьому чим більше учні проводять часу за комп'ютером у школі, тим нижчі результати вони показують у тестах. Нейробіолог впевнений, що необмежений доступ учнів до технологій призвів до атрофії, а не до зміцнення здібностей до навчання. Поява iPhone у 2007 році також не сприяла цьому.

«Це не дискусія про те, щоб відмовитися від технологій. Це питання узгодження освітніх інструментів з тим, як насправді відбувається навчання людей. Дані свідчать про те, що незважене розширення цифрового середовища ослабило навчальне середовище, а не зміцнило його», — йдеться в листі Хорвата.

Можливо, факти, що вказують на цю тенденцію, з'являлися й раніше. У 2017 році американські ЗМІ писали, що результати тестів у державних школах штату Мен не покращилися за 15 років з моменту впровадження технологічної ініціативи влади. На той момент губернатором штату був Пол Лепаж (Paul LePage), який назвав цю програму «масштабним провалом», навіть незважаючи на те, що штат вкладав значні кошти в контракти з Apple.

Тепер поколінню Z доведеться зіткнутися з наслідками ослаблення здатності до навчання. На додаток до цього покоління сильно постраждало від перетворень, викликаних іншою технологічною революцією, що почалася з появою генеративного штучного інтелекту.

Дані першого в своєму роді дослідження Стенфордського університету, опубліковані минулого року, показали, що досягнення в сфері ШІ мають «значний і непропорційний вплив на працівників початкового рівня на ринку праці США». Менш здатне населення означає не лише гірші перспективи працевлаштування, вважає Хорват. Це також ставить під загрозу здатність суспільства долати екзистенційні виклики.

«Ми стикаємося з більш складними та масштабними проблемами, ніж будь-які інші покоління в історії людства — від перенаселення до еволюціонуючих хвороб і морального розкладу. Зараз нам як ніколи потрібно покоління, здатне розбиратися в тонкощах, утримувати в свідомості кілька суперечливих істин одночасно та творчо підходити до вирішення проблем, які ставлять у глухий кут найвидатніші дорослі уми сучасності», — вважає Хорват.

Доступність технологій у вищих навчальних закладах також має неоднозначний вплив на процес навчання. Дослідження 2014 року, в якому брали участь 3000 студентів університетів, показало, що навчальні заняття відволікалися на сторонні справи на своїх комп'ютерах майже дві третини часу. Хорват вважає, що тенденція відволікатися від роботи є ключовим фактором, що заважає ефективному навчанні за допомогою технологій. Коли людина відволікається, їй потрібно час, щоб знову зосередитися на виконанні роботи. Переключення між завданнями також пов'язане зі зниженням пам'яті та збільшенням кількості помилок.

«На жаль, легкість ніколи не була визначальною характеристикою навчання. Воно вимагає зусиль, воно важке і часто незручне. Але саме це робить навчання глибоким і переносимим у майбутнє», — впевнений Хорват.

Він запропонував кілька заходів для вирішення технологічної проблеми покоління Z, принаймні, коли йдеться про навчальні заклади. Нейробіолог вважає, що конгрес міг би виділити фінансування для проведення досліджень з метою виявлення ефективних для навчання цифрових інструментів. На додаток до цього він запропонував ввести жорсткі обмеження на відстеження поведінки, створення цифрових профілів і збір даних про неповнолітніх, які використовують технології.

Деякі штати вже намагалися взяти справу в свої руки. Станом на серпень минулого року 17 штатів посилили правила використання смартфонів у школах, заборонивши взаємодію з гаджетами під час навчального процесу. У 35 штатах також діють закони, що обмежують використання смартфонів у класах. Понад 75% шкіл заявили, що дотримуються політики, що забороняє використання смартфонів для цілей, не пов'язаних з навчанням.

В кінцевому підсумку Хорват назвав втрату навичок критичного мислення та зниження здатності до навчання не стільки особистою невдачею, скільки політичним провалом. На його думку, покоління американців, навченої за допомогою гаджетів, стало жертвою провалившогося педагогічного експерименту. «Щоразу, коли я працюю з підлітками, я кажу їм: «Це не ваша вина. Ніхто з вас не просив, щоб вас усадили перед комп'ютером на все час навчання». Це означає, що ми помилилися, і я щиро сподіваюся, що покоління Z швидко це усвідомить і обуриться», — додав Хорват.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки