Експерти дослідили уламки та висунули нову версію походження Орешника

Балістична ракета середньої дальності Орешник, яку Росія вперше застосувала проти України у 2024 році, досі вважається однією з найменш вивчених ракетних розробок РФ. Разом з тим нове дослідження проекту LUFTLAGE дозволило висунути низку припущень щодо її конструкції та походження.

Фахівці вважають, що основою для створення Орешника могли послужити друга і третя ступені міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 Ярс.

Цю гіпотезу частково підтверджують і ранні висновки американської сторони. Після першого бойового запуску в листопаді 2024 року в Пентагоні охарактеризували Орешник як експериментальну балістичну ракету середньої дальності, розроблену з використанням напрацювань РС-26 Рубіж. При цьому ще раніше російські державні ЗМІ стверджували, що сама РС-26 Рубіж створювалася на базі комплексу Ярс, відрізняючись від нього більш компактними розмірами та меншою масою.

Ще одним аргументом на користь такої версії стали матеріали, опубліковані в Білорусі у 2026 році. На цих кадрах зафіксовано допоміжну техніку, що перебуває на озброєнні підрозділів комплексів Ярс, яку також помітили поруч із новими ракетними системами.

Оскільки російська сторона дотепер не показала ані саму ракету, ані призначену для неї пускову установку, ключовими джерелами інформації стали фрагменти, виявлені після ударів по території України.

Серед знайдених деталей експерти розпізнали компоненти системи управління розгінним блоком, а також герметичний приладовий відсік, у якому розміщуються навігаційне обладнання та засоби наведення. Згідно з попередніми висновками, у конструкції ракети застосовується твердопаливний газогенератор, що забезпечує функціонування комплексу керованих двигунів.

Під час одного з ударів по Україні камери зафіксували 36 світячих об’єктів, що входили в атмосферу шістьма окремими групами. На підставі цих спостережень дослідники припустили, що ракета здатна нести шість бойових блоків, кожен з яких додатково поділяється на шість суббоєприпасів.

Однак моделювання внутрішнього устрою ракети показало наявність серйозних технічних обмежень для розміщення такої кількості елементів. За розрахунками фахівців, у подібній конфігурації діаметр кожного суббоєприпасу становив би лише від 10 до 13 сантиметрів.

Окремий інтерес у експертів викликали виявлені уражаючі елементи. Як зазначив один із представників Міністерства оборони України, проведене дослідження показало, що вони являють собою суцільнолиті металеві заготовки.

За його словами, для їх виготовлення використовувався не сталевий або вольфрамовий сплав, що традиційно застосовується в кінетичних боєприпасах, а чавун.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Україна готується випускати власні керовані авіабомби.

Підпишись на наш Telegram-канал, якщо хочеш першим дізнаватися про головні новини.

techno.bigmir.net

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки