Грунт з Фобоса — на Землю: японський зонд вирушив розгадувати таємницю супутників Марса

Японія запустила історичну місію з доставки на Землю зразків ґрунту з супутника Марса Фобоса. Першою це спробувала зробити Росія в 2011 році за допомогою зонда «Фобос-Грунт», але апарат загинув ще на старті. З японською місією також не все було гладко, проте її зонд зміг покинути межі рідної планети.

Джерело зображень: JAXA

Історична місія Martian Moons eXploration (MMX) Японського космічного агентства JAXA розпочалася 20 жовтня 2026 року о 04:41 за місцевим часом. Апарат стартував з космодрому Танегасіма на новій японській двоступеневій ракеті-носії H3, для якої це був десятий запуск з урахуванням двох невдалих. Спочатку відправка зонда до Фобоса була запланована на 2024 рік, але проблеми з ракетою змусили змінити ці плани: місію вирішили запускати лише після п’яти підряд успішних стартів нової ракети.

Старт пройшов штатно. Приблизно через дві хвилини після старту послідовно відокремилися чотири бічні прискорювачі, а на третій хвилині польоту був скинутий головний обтікач. Після завершення роботи першої ступені увімкнувся двигун другої ступені, яка спочатку вивела апарат на проміжну орбіту висотою близько 329 км, а потім повторно увімкнулася для формування траєкторії польоту до Марса. Приблизно через 1 годину 11 хвилин після старту зонд MMX відокремився від ракети на висоті близько 592 км. JAXA підтвердила успішне виведення апарата на розрахункову траєкторію.

Основне завдання місії — отримати не менше 10 г матеріалу з поверхні Фобоса і доставити його на Землю для лабораторного аналізу. Якщо програма буде виконана повністю, це стане першою місією з доставки зразків з одного з супутників Марса.

Міжпланетний переліт займе близько року: прибуття в околиці Марса заплановано на серпень 2027 року. Потім MMX вийде на квазісупутникову орбіту — траєкторію, що дозволяє рухатися навколо планети приблизно синхронно з Фобосом і проводити детальні спостереження цього небесного тіла. Діаметр Фобоса становить близько 22 км. Апарат повинен скласти карти поверхні, дослідити рельєф і хімічний склад потенційних посадкових майданчиків, після чого здійснити одну або навіть дві посадки і зібрати зразки ґрунту.

Для дослідження поверхні та внутрішнього складу супутників MMX оснащений науковими приладами, включаючи MEGANE — спектрометр гамма-випромінювання і нейтронів, розроблений Лабораторією прикладної фізики Університету Джонса Хопкінса за участю NASA. За характеристиками зареєстрованого випромінювання вчені зможуть визначати елементний склад поверхневого речовини.

До складу місії також входить невеликий марсохід IDEFIX, створений під егідою Європейського космічного агентства (ESA) за співпраці французького CNES і німецького DLR. Його планується доставити на Фобос до посадки основного апарата — в кінці 2028 або на початку 2029 року, щоб дослідити поверхню і допомогти оцінити умови роботи на ній.

Після дослідження Фобоса зонд вийде на орбіту, яка дозволить йому кілька разів зблизитися з іншим супутником Марса — Деймосом. В цілому зонд проведе в околицях Марса майже три роки, а капсула з зразками повернеться на Землю в 2031 році.

Головне наукове завдання місії MMX — з’ясувати походження Фобоса і Деймоса. Наразі розглядаються дві основні гіпотези: супутники могли сформуватися з уламків, викинутих на орбіту після великого зіткнення Марса з іншим небесним тілом, або представляють собою астероїди, захоплені гравітацією планети. Жодна з цих версій поки не вважається остаточно доведеною. Співставлення лабораторних аналізів доставленого ґрунту з даними дистанційних вимірювань дозволить перевірити, яка з гіпотез краще узгоджується зі складом і властивостями речовини.

Участь NASA в проекті гарантує передачу не менше 15 % зібраних на Фобосі зразків американським вченим. Агентство також профінансує подальший аналіз доставленого матеріалу. Дві попередні японські місії з доставки на Землю зразків з астероїдів дають підстави сподіватися на успіх і нинішнього проекту. Якщо до цього часу Китай зможе доставити на Землю зразки з самого Марса, це майже напевно допоможе розгадати загадку походження Фобоса і Деймоса завдяки прямому порівнянню зразків з планети та її супутників.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки