Майже звичайне скло може стати альтернативою накопичувачам для зберігання даних на тисячі років

Маленький шматочок скла виявився ефективнішим за традиційні накопичувачі у завданні збереження людських знань на тисячі років. Вчені розробили метод запису цифрової інформації на скляні кристали, який забезпечує безпрецедентну довговічність і захист від вогню, води, сильних ударів та зломів.

Джерело зображення: Grok

Група дослідників з Університету Саутгемптона у Великобританії та компанія Microsoft у рамках свого проєкту Silica запропонували використовувати скло як ідеальний носій. Основою розробки стали пластини та кристали зі скла, здатні зберігати до 360 Тбайт даних. Інформація записується не на поверхні, а всередині матеріалу у вигляді структур, що формуються лазером. Такий носій стійкий до вогню, вологи, електромагнітних імпульсів і температур до 1000 °C.

Ще в 1962 році журнал Popular Mechanics попереджав про кризу зберігання інформації, пропонуючи мікрофільмування як тимчасове рішення. Однак через десятиліття проблема залишалася актуальною: жорсткі диски при постійній навантаженості живуть в середньому близько п’яти років, магнітні стрічки — десять, їх обслуговування вимагає колосальних енергозатрат, а копіювання даних з зношених носіїв стає все більш нестійким процесом з точки зору ресурсів і екології.

У січні 2025 року дослідники з Саутгемптона записали за допомогою надкоротких лазерних імпульсів повний геном людини в 5D-кристал із кварцового скла розміром приблизно з монету. Однак за цим стоїть висока вартість матеріалу та складність обладнання.

У лютому 2026 року Microsoft повідомила про результати досліджень, у яких майже 2 Тбайт даних були записані в боросилікатне скло. Цей матеріал приблизно в десять разів дешевший за кварцове і простіший у виробництві, а його передбачуваний термін зберігання становить близько 10 000 років. Дослідникам також вдалося підвищити ефективність лазерної системи: якщо спочатку для формування одного елемента даних вимагалися десятки імпульсів, тепер достатньо одного.

Технологія призначена насамперед для зберігання великих даних, наприклад, архівів музеїв, бібліотек і юридичної документації, оскільки інформація записується один раз і не може бути змінена або видалена частково. Сам носій не вимагає постійного енергопостачання, а фізична форма зберігання захищає інформацію від традиційних методів зламу. Запис виконується фемтосекундними лазерами, які створюють всередині скла наноструктури або так звані вокселі — тривимірний аналог пікселя. При читанні оптичний мікроскоп і високошвидкісна камера фіксують ці структури, після чого програмне забезпечення відновлює вихідні дані.

Керівник проєкту Silica в Microsoft Річард Блек підкреслив, що компанія завершила свої дослідження і відкрила технологію для подальшого розвитку іншими учасниками ринку. Запис документів і культурних архівів на кристали кварцового скла вже здійснюється технологічним стартапом SPhotonix, який зберігає готові кристали на захищеному об’єкті в Швейцарії. Протягом найближчих п’яти років SPhotonix планує масштабувати технологію для комерційного використання.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки