Недорогой смартфон Vivo Y1s оснащён чипом MediaTek Helio P35 и экраном HD+
11 августа 2020
Китайская компания Vivo выпустила смартфон начального уровня с обозначением Y1s: аппарат использует операционную систему Funtouch OS 10.5 (на основе Android 10) и процессор MediaTek.
Новинка получила 6,22-дюймовый дисплей HD+ IPS с разрешением 1520 × 720 точек. В верхней части экрана имеется небольшой каплевидный вырез под одинарную фронтальную камеру с 5-мегапиксельным сенсором.
Задействован чип Helio P35 (MT6765). Он объединяет восемь вычислительных ядер ARM Cortex-A53 с тактовой частотой до 2,3 ГГц и графический контроллер IMG PowerVR GE8320.
В арсенале смартфона — 2/3 Гбайт оперативной памяти, флеш-накопитель вместимостью 32 Гбайт, слот для карты microSD, адаптеры беспроводной связи Wi-Fi (2,4 ГГц) и Bluetooth 5.0, порт Micro-USB, приёмник GPS/ГЛОНАСС. Сзади располагается одинарная 13-мегапиксельная камера со вспышкой.
Аппарат имеет размеры 155,11 × 75,09 × 8,28 мм и весит 161 г. За питание отвечает аккумуляторная батарея ёмкостью 4030 мА·ч.
Доступны цветовые исполнения Aurora Blue и Olive Black. Приобрести модель Vivo Y1s можно по ориентировочной цене 110 долларов США.
Хочешь узнать больше - читай отзывы
← Вернуться на предыдущую страницу
Читайте также:
Можливе усунення Каллас з посади: з'явилася реація головної дипломатки ЄС 12 июня 2026
Каллас обговорюватиме ідеї щодо реформи її служби на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ.
Google розкрила злочинну групу, яка займалася фішингом за допомогою ШІ-сервісу Gemini 12 июня 2026
Як і більшість інструментів, штучний інтелект може використовуватися як на благо людства, так і на шкоду. Компанія Google виявила, що базуючася в Китаї злочинна група минулого місяця розіслала абонентам стільникових операторів у США понад 2,5 млн фішингових повідомлень, використовуючи Gemini для оптимізації своїх операцій.
Китай запустив одну з своїх найважчих ракет-носіїв, заявлена вантажопідйомність якої поставила експертів у глухий кут 12 июня 2026
11 червня 2026 року о 15:30 за пекинським часом (10:30 мск) з космодрому Веньчан було здійснено перший у цьому році та 11-й загалом запуск важкої ракети «Чанчжень-5». Зазвичай за допомогою цієї ракети Китай доставляв на Місяць посадкові модулі та луноходи, але цього разу корисне навантаження призначалося для виведення на орбіту Землі. Згідно з заявою, на борту ракети знаходився експериментальний супутник зв'язку, маса якого з урахуванням носія повинна бути запредельною.
4.9
0.5