50 років тому штучний інтелект вперше обіграв чемпіона СРСР у шахи

У 1975 році в СРСР було укладено цікаву парі між науковцями Інституту проблем управління та шотландським шахістом Девідом Леві (David Levy). Науковці пообіцяли створити програму для шахматних ендшпілів, яка зможе скласти конкуренцію гросмейстеру-людині. Призом у суперечці стали 12 пляшок шотландського віскі. В умовах вкрай обмежених обчислювальних ресурсів дослідникам вдалося створити шаховий ІІ, який обіграв чемпіона СРСР.

Джерело зображення: smartengines.ru

27 грудня виповнюється 50 років з того дня, коли ІІ вперше в історії не обмежився копіюванням логіки людини, а зміг запропонувати власне нетривіальне рішення шахової задачі, продемонструвавши принципово новий рівень «мислення». Розробкою керував Володимир Львович Арлазаров, нині доктор технічних наук, член-кореспондент РАН та директор з науки компанії Smart Engine.

У якості опонента для розробленої науковцями програми виступив чемпіон СРСР гросмейстер Юрій Авербах, який був визнаним авторитетом у теорії ендшпілів і автором серії книг «Шахові закінчення». Авербах представляв шотландського шахіста Девіда Леві. Передбачалося, що він у серії коротких матчів виграє у програми кілька партій, розіграних з різних стартових позицій, а програма повинна була впевнено перемагати в виграшних для неї ендшпілі «ладя і пішак проти ладі».

Очевидці стверджують, що в багато годинних поєдинках програма не просто іноді обігравала людину, але в ряді позицій «спростувала усталені уявлення про очевидну гру, ставши першим прикладом того, як штучний інтелект виробив власний, обґрунтований спосіб вирішення інтелектуальної задачі».

За рік до цих подій у Стокгольмі відбувся перший в історії чемпіонат світу з шахів серед комп'ютерних програм. Перемогу на ньому здобула радянська «Каїса», також розроблена Арлазаровим.

«Партія з Юрієм Авербахом була для нас набагато важливішою перемоги на чемпіонаті світу серед комп'ютерних програм, – розповів Арлазаров. – Це був перший випадок, коли машина не просто імітувала свого творця, а робила нещо принципово краще за нього. Виявилося, що навіть один з найсильніших знавців шахових закінчень може помилятися в деяких позиціях, тоді як програма незмінно знаходить вірне рішення. З наукової точки зору саме цей досвід показав, яким має бути штучний інтелект, якому можна довіряти в критично важливих задачах».

«Сьогодні Володимир Львович керує науковим напрямком у компанії Smart Engines, де його команда вирішує задачі комп'ютерного зору та розпізнавання документів, спираючись на методологію радянської наукової школи – вміння досягати принципових проривів не за рахунок нарощування обчислювальних ресурсів, а за рахунок ефективних алгоритмів», — повідомила прес-служба компанії.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки