Штучний інтелект загрожує самому існуванню «Вікіпедії» — голова відкритої енциклопедії б'є на сполох

«Вікіпедія» все більше відчуває наслідки змін у способах пошуку інформації, викликаних розвитком штучного інтелекту. За останній рік кількість переглядів сторінок на платформі скоротилася на 8 % і продовжує падати. Ресурс слугує важливим джерелом даних для моделей штучного інтелекту, однак вони все частіше надають користувачам інформацію з «Вікіпедії», позбавляючи трафіку сам сайт. Це створює потенційну загрозу для всієї екосистеми, що забезпечує роботу онлайн-енциклопедії.

Джерело зображень: «Вікіпедія»

Генеральний директор «Фонду Вікімедіа» (Wikimedia Foundation) Бернадетт Міхан (Bernadette Meehan) поділилася своїм занепокоєнням щодо подальшої долі цього відкритого проєкту. За її словами, проблема полягає в тому, що, незважаючи на сильну залежність генеративних систем штучного інтелекту від величезного масиву інформації, створеної людьми з «Вікіпедії», деякі компанії відмовляються платити за її використання. Міхан зазначила, що, хоча зниження трафіку не стало несподіванкою, «це не означає, що ми дивимося на ситуацію крізь рожеві окуляри і не відчуваємо занепокоєння».

У Wikimedia діє програма, що передбачає плату для великих комерційних організацій за надійний і масштабний доступ до даних. До числа публічно відомих корпоративних клієнтів, чиї платежі покривають 10 % операційних витрат організації, входять Amazon, Google, Microsoft, Meta, Perplexity та інші. Однак OpenAI та Anthropic — два найбільші розробники моделей генеративного штучного інтелекту — не числяться серед публічно оголошених корпоративних клієнтів Wikimedia.

За словами Міхан, реакція великих технологічних компаній на цю ситуацію була неоднозначною. Деякі з них підтримали ідею про те, що компанії, які отримують вигоду з «Вікіпедії», повинні брати участь у її фінансовій підтримці. Інші визнали факт використання даних в обсягах, які Wikimedia вважає надмірними, але тим не менш відмовилися оплачувати корпоративний доступ. «Ми не просимо про благодійність», — підкреслила Міхан. На її думку, «Вікіпедія» є «фундаментом» світової глобальної інформаційної екосистеми.

«Вікіпедія» надає свій контент безкоштовно і не має наміру змінювати цей підхід, через що у неї мало важелів впливу на компанії штучного інтелекту, які не бажають платити. Приблизно 80 % операційного бюджету «Вікіпедії» формується за рахунок невеликих пожертвувань, значна частина яких надходить завдяки банерам, які бачать відвідувачі сайту. Читачі також слугують джерелом поповнення рядів редакторів «Вікіпедії». «Якщо читачів стає менше, знижується і конверсія в редакторів», — зазначила Міхан.

Міхан провела чітку межу між використанням «Вікіпедії» штучним інтелектом і поповненням онлайн-енциклопедії: ШІ має допомагати редакторам-людям, а не замінювати їх. Вона впевнена, що і через п’ять років статті «Вікіпедії» будуть все ще писатися «людьми для людей». Ставлення до штучного інтелекту в спільнотах волонтерів «Вікіпедії» залишається неоднозначним, однак технологія вже застосовується для таких завдань, як переклад, пошук неактивних посилань і допомога новим редакторам у виявленні проблем з їхніми правками.

Міхан також звернула увагу на аудиторію, яка залишиться за бортом, якщо комерційні системи штучного інтелекту стануть головним входом у світ знань. «Вікіпедія» існує на 349 мовах, багато з яких навряд чи представляють комерційний інтерес для компаній, що розробляють ШІ. Вона також вказала на ризик виникнення «інформаційної нерівності», при якій для отримання найкращого доступу до знань все частіше доведеться оплачувати підписку на сервіси ШІ.

На першому етапі буму генеративного штучного інтелекту «Вікіпедія» стала незамінним ресурсом для цих технологій. Тепер їй належить вирішити нове завдання: не допустити, щоб ШІ підривав ту людську і фінансову екосистему, завдяки якій «Вікіпедія» і стала такою важливою. Цього року «Вікіпедія» відзначила 25-річний ювілей. Сподіваємося, що енциклопедія доживе і до наступної знакової дати.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки