Сонячна система вже не буде такою, як раніше — людство вперше змінило орбіти небесних тіл

Спеціально таке не планувалося. Так вийшло само собою. У вересні 2022 року NASA реалізувало місію DART (Double Asteroid Redirection Test), в рамках якої космічний апарат масою близько 570 кг на швидкості понад 22 500 км/год навмисно зіткнувся з астероїдом Диморф — супутником більшого астероїда Дидим в утвореній ними подвійній системі. Метою було продемонструвати можливість ударного відхилення астероїдів для завдань планетарної оборони.

Джерело зображення: NASA

Удар успішно скоротив період обертання Диморфа навколо Дидима приблизно на 33 хвилини, що значно перевищило очікування на рівні 7–10 хвилин. Це сталося завдяки додатковому імпульсу від викинутих під час удару уламків. Ось тільки вплив виявився більш глобальним, на що навряд чи хтось розраховував.

Свіже дослідження на основі численних спостережень підтвердило, що удар DART змінив не лише внутрішні орбітальні параметри пари, але й параметри геліоцентричної орбіти всієї системи Дидим–Диморф навколо Сонця. Це означає, що людство вперше внесло корективи в гравітаційну картину Сонячної системи. І це матиме наслідки.

Розрахунки показали, що орбітальна швидкість цієї астероїдної пари навколо Сонця зменшилася на 11,7 ± 1,3 мкм/с (приблизно на 42 мм/год). Це призвело до скорочення орбітального періоду на частки секунди (орбітальний період пари до удару становив 770 днів) і зменшення радіусу орбіти на 0,72–2,36 км (орбіта еліптична). За десятиліття накопичене зміщення позиції системи складе близько 3,69 км. Фактично орбіта цієї системи почала стискатися навколо Сонця, тим самим також наближаючись до Землі.

Зміна орбіти була надійно підтверджена на основі обширного масиву даних: 22 перекриття зірок, 5955 вимірювань наземними станціями, 3 навігаційних вимірювання апаратом DART і 9 вимірювань відстаней до системи. Статистичний аналіз показав високу достовірність результатів. Частина імпульсу від удару та викиду уламків передалася центру мас системи, що й викликало спостережуване відхилення її геліоцентричної траєкторії.

Це досягнення має ключове значення для планетарної оборони: воно доводить, що кінетичний удар здатний відхиляти астероїдні системи на їх орбітах навколо Сонця, дозволяючи при ранньому виявленні загрози запобігти зіткненню з Землею навіть за умови незначних змін траєкторії. Додаткові деталі про об'єкт надасть місія ESA Hera, яка прибуде до системи в кінці 2020-х років для вивчення кратера, уламків і структури астероїдів. Вивчення об'єкта на місці необхідне для уточнення математичних моделей ударного впливу.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки