Супутникова група Starlink втрачає по супутнику на день — вони згорають в атмосфері або падають на Землю

Компанія SpaceX продовжує активно нарощувати свою супутникову групу Starlink, але це супроводжується й зворотним боком — прискореним зростанням кількості супутників, що сходять з орбіти, попереджає астроном Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики Джонатан Макдауелл. За його підрахунками, щодня один-два супутники Starlink повертаються в атмосферу Землі та згорають, а з часом ця кількість може зрости до п’яти на день.

Джерело зображення: SpaceX

Макдауелл вважає, що в найближчі роки кількість супутників, що виходять з ладу з тих чи інших причин, може зрости до п’яти на день, якщо до цього процесу приєднаються інші супутникові групи, такі як Amazon Kuiper або заплановані китайські системи.

З моменту запуску програми Starlink у 2019 році SpaceX відправила на низьку навколоземну орбіту майже 10 000 супутників Starlink. За підрахунками Макдауелла, близько 8500 з них наразі активні, а решта вважаються виведеними з експлуатації або вже згоріли в атмосфері планети. Супутники обертаються навколо Землі на висоті близько 550 кілометрів, поступово втрачаючи висоту і врешті-решт повертаючись в атмосферу. Частіше вони повністю згорають, але іноді до Землі все ж долітають окремі фрагменти.

За словами Макдауелла, супутники необхідно замінювати в середньому кожні п’ять років. З планованим розширенням групи Starlink приблизно до 30 000 супутників кількість повторних входів в атмосферу також зросте. Ситуація стане ще гіршою, якщо врахувати інші супутникові проекти, які можуть збільшити загальну кількість супутників на низькій орбіті до понад 50 000.

Одним з факторів, від якого залежить термін служби супутників, є сонячна активність. Під час сонячних бур верхні шари атмосфери розширюються, збільшуючи опір повітря і змушуючи супутники швидше втрачати висоту. Відомий приклад: у лютому 2022 року близько 40 супутників Starlink були втрачені внаслідок геомагнітної бурі.

Також зростає ризик зіткнень у космосі. Зіткнення двох об’єктів на орбіті призводить до утворення космічного сміття, і з підвищенням щільності орбітальних об’єктів кількість сміття продовжує зростати, збільшуючи ймовірність зіткнень. По суті, одне зіткнення може викликати каскадну або ланцюгову реакцію з кількох зіткнень, також відому як ефект Кесслера.

Від зростаючої кількості згораючих супутників також може постраждати атмосфера Землі. При вході в щільні шари атмосфери утворюються частинки оксиду алюмінію, які накопичуються в верхніх шарах повітря. Американське дослідження, засноване на моделюванні, оцінює, що до 2040 року при поточних планах розвитку космічної галузі може щорічно викидатися до 10 000 тонн оксиду алюмінію. Цього достатньо, щоб нагріти верхні шари атмосфери (мезосферу та термосферу) приблизно на 1,5 градуса Цельсія і, можливо, змінити хімічні процеси в озоновому шарі.

Однак ці результати базуються на модельних розрахунках, які містять невизначеності. Вони сильно залежать від фактичної кількості, складу та розміру згораючих супутників. Типовий супутник Starlink важить близько 250 кг, що, за оцінками, врешті-решт може призвести до утворення близько 30 кг оксиду алюмінію.

Хоча існують міжнародні рекомендації щодо утилізації виведених з експлуатації супутників, обов’язкових глобальних правил щодо демонтажу великих мегагруп не існує. Тому експерти закликають до скоординованого міжнародного підходу до контролю безпеки на орбіті та пом’якшення можливих наслідків для атмосфери Землі в довгостроковій перспективі.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки