Учені розкрили ще одну таємницю Марса

Геофізики пояснили втрату Марсом щільної атмосфери. Результати своїх досліджень автори опублікували в журналі Nature Communications, а коротко про них повідомляється на сайті NASA. 

Вчені стверджують, що 3,8 мільярда років тому на Марсі був вологий та теплий клімат, ідеальний для існування водойм. І цьому сприяла також і атмосфера планети.

Зараз атмосфера червоної планети на 95 відсотків складається з вуглекислого газу (двоокису вуглецю). На думку вчених, в далекому минулому в атмосфері Марса також переважав цей газ. 

Вуглець із атмосфери міг зникнути двома шляхами: його поглинула марсіанська кора або ж газ просто відійшов у космос.

Спостереження з марсіанських супутників і роверів не підтердило першу гіпотезу, оскільки у верхніх шарах кори планети ці апарати не виявили слідів надлишкової кількості легкого вуглецю. З іншого боку, дослідження відношення вмісту ізотопів вуглецю-12 і вуглецю-13 показало аномальну високу кількість вмісту ізотопів цього елементу в атмосфері планети. 

Дослідники припустили, що важкі ізотопи могли потрапити в космос і підтвердили цю гіпотезу у своїй новій роботі. За їхніми даними, колись на Марсі існував аналогічний земному кругообіг вуглецю. Передусім, це поєднання в формі вуглекислого газу знаходилось в мантії планети і при виверженні вулкану потрапляло в її атмосферу. Поверхня Марса в районі полярних шапок могла покриватися льодом або переходити в газоподібну форму в відповідності до зміни пір року. 

Також вуглекислий газ міг розчинятися у воді, яка потім перетворювалася на опади і випадала на поверхню Марса. Але, як уже було сказано, з часом значна кількість легкого вуглецю перейшла у космос. На думку вчених, це відбулося завдяки процесу фотодисоціації (хімічна реакція, що призводить до розпаду сполуки під дією електромагнітного випромінювання  на складові) вуглекислого газу. При опроміненні ультрафіолетом в верхніх шарах атмосфери вуглекислий газ розпадався на окис вуглецю і кисень.

Деякі з атомів вуглецю мали достатньо енергії, щоб покинути атмосферу Марса й опинитися в космосі. На думку вчених, цього механізму достатньо для втрати атмосферою планети, яка 3,8 мільярда років тому була менш щільною за земну, вуглецю.

tsn.ua

Хочешь узнать больше - читай отзывы