В Японії розробили крісло віртуальної реальності — воно позбавить від болю в шиї від гарнітури

Інженер з Університету Кюсю (Японія) Сього Фукушима (Shogo Fukushima) створив крісло віртуальної реальності — воно відкриває новий спосіб сприйняття віртуальних світів, звільняючи користувача від необхідності надягати гарнітуру, яка при тривалому використанні викликає біль у шиї.

Джерело зображення: kyushu-u.ac.jp

Технології іммерсивної віртуальної реальності традиційно представлені в двох форматах: проекційні системи оточують людину екранами, не вимагаючи надягати гарнітуру, але глибина сцени обмежується розмірами приміщення; гарнітури пропонують повне занурення, але на голові доводиться носити досить важкий пристрій. Крісло пропонує третій варіант — воно поєднує характерну для проекційних систем стабільність обстановки та властиву гарнітурам індивідуальну точку огляду. За глибиною зображення новинка перевершує купольні системи, а за рівнем комфорту та простотою використання вона виявляється ефективнішою за гарнітури.

Сидячи в кріслі, користувач отримує панорамний огляд, порівнянний з кінотеатральним, хоча за габаритами установка не перевищує звичайне крісло. У гарнітурах можна досягти ефекту глибини завдяки стереоскопічному зображенню — крісло віртуальної реальності пропонує той же ефект завдяки масиву мікрозеркал: панель складається з безлічі мініатюрних дзеркал, завдяки чому в кожне око направляється своє зображення. Використовується оптика для створення парящих зображень — завдяки цій технології картинка не просто виводиться на екран, а ніби висить у повітрі. В результаті сидячий у компактному кріслі глядач отримує широкий панорамний 3D-огляд, схожий на вид у кінотеатрі — і гарнітура виявляється не потрібною.

Подібні установки на основі дзеркальних пластин розробляються з 2006 року. Але тільки тепер вдалося побудувати повноцінну робочу систему, в якій можна сидіти і оглядатися. У кріслі встановлений оптичний модуль, а гіроскоп в реальному часі відстежує повороти тіла — разом з людиною повертається і тривимірне зображення без необхідності проводити калібрування. Щоб позбавити користувача від ефекту заколисування, у майбутніх версіях можна буде збільшити оптичні компоненти і вільніше використовувати рухомі механізми.

Серед недоліків системи відзначаються значне поглинання частини світла дзеркальною пластиною, тому потрібен дуже яскравий дисплей; розміри самої пластини обмежують ширину огляду. Автори проекту поки не беруться стверджувати, що підтримується повний 360-градусний огляд; і немає ясності, чи не знижує обмежене поле зору ефект занурення, який робить традиційні системи віртуальної реальності такими захоплюючими. Щоб розширити огляд, автори проекту пропонують розмістити плоскі дзеркала зверху, знизу і по боках від основної пластини — в теорії це допоможе збільшити ефективну площу екрану в шість разів.

Розробники зараз шукають партнерів у промисловості: подібні системи можна встановлювати в автомобілях, створювати інтерактивні музейні експонати, системи дистанційного управління будівельною технікою та роботами під час ліквідації наслідків стихійних лих. У перспективі може з'явитися і система, яка дасть можливість двом людям опинитися в одному віртуальному просторі.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки