DonorUA

monomax 22 августа 2026

оценка:    0.1

Черкассы

Моє розчарування в DonorUA. І цього разу — остаточне.

Я довго думала, чи варто взагалі це писати. Але вирішила, що варто. Не для того, щоб просто посваритися з DonorUA, а тому що я була не просто підписницею цієї платформи.
Я донорка, маю понад 20 донацій, користувалася DonorUA, приходила на донації, коли вони приїжджали до Черкас, рекламувала їх у своїх сторіс та дописах, запрошувала інших людей долучатися.
Тому все це для мене — не абстрактна історія про якийсь Instagram-акаунт.
Перше розчарування
Понад рік тому я зіткнулася із ситуацією з бонусами за донації.
В умовах, які були опубліковані на сайті, наскільки я пам'ятаю, не було чітко зазначено, що бонуси передбачені лише для безоплатних донацій. У мене вже було понад 20 донацій, частину бонусів мені не зарахували, тому я звернулася із запитанням.
Мені пояснили, що бонуси призначені тільки для безоплатних донорів.
Я звернула увагу на очевидну проблему: якщо це важлива умова, чому вона не була нормально зазначена в інформації?
Мені відповіли, що такої інформації справді не було і що це виправлять.
Минув уже понад рік.
І, наскільки я бачу, проблема так і не була виправлена.
Друге розчарування
Коли до Черкас приїжджав мобільний хаб «Теплокровні», я дуже його чекала.
Я рекламувала приїзд у своїх сторіс, писала про нього, запрошувала дівчат, сама прийшла однією з перших — ще до того, як вони фактично відкрилися.
Я щиро раділа, що така ініціатива приїхала до Черкас.
А потім я чекала хоча б на якісь фотографії чи допис про те, що вони були в Черкасах.
І не побачила цього.
Для мене це було дивно: люди приїжджають у місто, донори приходять, подія відбувається, а потім — наче її й не було.
І знову з'явилося відчуття: я вкладаюся в популяризацію цієї справи більше, ніж організація, яку сама ж намагаюся підтримувати.
І третя ситуація — та, після якої я сказала: досить.
DonorUA опублікували допис, у якому до різних груп крові прив'язали книги — причому книги про вбивства.
На сторінці, яка асоціюється у мене насамперед із кров'ю, донорами та порятунком життів, така асоціація здалася мені щонайменше дивною.
Я написала про це в коментарях.
Без образ. Без мату. Без агресії.
Просто висловила свою думку.
Спочатку я бачила свій коментар зі свого акаунта.
А потім перевірила з інших своїх сторінок — і його там уже не було.
Моя подруга також залишила під цим дописом власний, цілком коректний коментар:
«Неоднозначна вийшла якась реклама».
І її коментар ми також перестали бачити з інших акаунтів.
Тобто кожна з нас бачить свій коментар тільки з того акаунта, з якого його залишила, але інші користувачі їх не бачать.
Для мене це вже не виглядає як випадковість.
І тут у мене виникає просте питання:
Якщо ви вважаєте свою публікацію доречною — чому не відповісти на критику?
Можна було написати:
«Так, ми розуміємо, чому це може здатися дивним, але ідея допису була такою-то…»
І все.
Це був би діалог.
А коли критичні, але коректні коментарі просто стають невидимими для інших користувачів — виникає зовсім інше враження.
Я навіть написала DonorUA офіційного листа на електронну пошту з проханням пояснити ситуацію.
Я досі чекаю на відповідь.

Отзыв был полезен? Да