Ужасный врач и человек , деньги гребёт лопатой —тварь , когда слышишь диагноз рак то готов на все, она этим пользуется , присосалась к кормушке национального института рака и пьёт кровь из людей, куда смотрит руководство!!!!
Подтверждаю типичность этой ситуации у врача Л.А. Проскурни.
Тоже после полного удаления матки и придатков маму выпихнули через несколько дней домой... а еще через несколько дней ее приняла другая больница... а еще через несколько дней в другой больнице был труп.
Тогда-то Л.А. Проскурня утратила всю свою "занятость", апломб, надменность и быстренько примчалась в ту, другую больницу, уговаривать нас (совместно с завхирургией) забирать маму домой - но не проканало.
Годы спустя я прочитала, что при удалении матки одна из важнейших вещей, которую должен уметь сделать опытный хирург - закрепить петли кишечника, которому больше не на что опираться, под ним же образуется полость, чтобы не случился заворот кишок. От которого и Ваша, и моя мамы умерли, со всею симптоматикой. Я выносила в больничный туалет по ночам судна жидкого дерьма, которым ее рвало, никакая санитарка этого бы делать не стала. Сложно представить смерть более мучительную, страшную, грязную.
И такой еще штрих - мы не знали, что оперировала Проскурня, операцию должна была делать знаменитая профессор Воробьева, тогда еще она была жива. Нас обманули, Воробьева 1000$ хоть не взяла, а Проскурне мы заплатили, думая, что она ассистировала, ее это не устроило, как оказалось. Воробьева просто тайком спихнула ей безнадежного пациента. Десять лет спустя знаменитая профессор ещё не старой умерла от той же болезни: Бог всё видит и ничего не забывает.
Людмила Анатольевна даже не знала, удалены или нет яичники, как она оперировала, вообще непонятно. А после смерти дрожащими руками исправляла в справке II стадию на IV - с диагнозом нас тоже обманули. Никакой суд бы исправление такое не принял, да мы судиться и не стали. Возмездие всё равно настигнет само, и настигает.
PS. Я только что прочла, что Проскурня по базовому образованию стоматолог (!!!) и после института быстренько прошла интернатуру по онкогинекологии тоже где-то в провинции... кто и как ее пустил в Институт рака и доверил оперировать людей?? Если бы мы тогда представляли масштабы того, во что мы вляпались!!
Відгук про лікарку Проскурню Людмилу Анаталіївну, яка оперувала маму!
1. Якщо Ви ше не на операційному столі, то швидше ноги в руки і знайдіть іншого лікаря!!!!!!!
2. Для неї головне гроші, які ви заплатите за операцію і аби ніхто «не піймав на гарячому»! А тому не дай Боже, у Вас виникнуть ускладнення, Вона зробить все аби умити руки і обставити все так, наче вона не при справах!
Саме через лікарку ми втратили рідну людину! Сьогодні вже пройшло 5 місяців після смерті мами!
По суті: мамі потрібна була операція по видаленню кісти. А оскільки вона вже в віці і менопаузі, то лікарка запропонувала провести Пангістеректомію.
Були моменти, які сигналізували зупинитися:
1)Проскурня геть погано бачить. Коли читала заключення, то просто жмурилася і вдивлялался в слова. А в голові крутилося: “як же вона оперуватиме?”
2)Вона призначала дослідження, а коли ми поверталися з результатими, вона просто не памятала, що ми повинні були зробити
3)В очі говорила про те, яка буде складна операція, а потім, коли телефонувала анастезіологу і домовлялася про те, що він буде з нею на операції, то казала приблизно таке: “Там все просто і типово без шуму і зайвих рук обійдемося!” Насторожувало, але знову ж таки, не зупинило!
4)Сума, яку нам озвучили – 50 000- 60 000 грн шокувала, бо онкології ні по маркерах ні по КТ не було. Ті хто бувають в коридорах Інституту знають, що хворі часто обговорюють між собою “що і по чому”. Одна жінка в коридорі шокувала, коли казала, що вона після операції (коштувала 50 000 грн) приїхала вже на 2-гу хімію і чекає Проскурню аби заплатити їй за препарат 18 000 грн. Дивувало, шокувало, але не зупинило, бо були налякані, що якщо не зробитицю операцію, то буде гірше.
Як відбувається оплата? Мене попросили до операції занести в кабінет 10 000 грн, а потім після операції ще рівно 36 000 грн. Звичайно, ці кошти передані без будь-яких чеків і т.п.. Не в грошах справа, а втому, що вони сплачуються не офіційно. І ми самі по своїй волі віддаємо, бо хочемо аби наші рідні жили і сперечатися ніхто не буде, якщо лікар говорить 50 000 чи 100 000… . Ти їх знайдеш і віддаси!
Зі слів лікарки операція пройшла успішно, і на 3-й день маму виписують із лікарні. Проскурня дає рекомендації, говорить про те, що можна їй телефонувати, якщо будуть питання. Одразу в той же день після лікарні маму починає нудити і ми телефонуємо, лікарка говорить, що таке буває, все пройде. На наступний день стає гірше. Ми знову телефонуємо і просимося аби лікарка оглянула, ми настояли і поїхали в Інститут – вона навіть не оглянула маму, ніякого обстеження додаткового ,…нічого, а лише проговорила, що такое буває в післяопераційний період, все пройде. Ще через день стає ще гірше! Це вихідний! Проскурня в телефонному режимі говорить, які купити препарати, знайти медсестру і прокапати. Так капаємося ще декілька днів. Я прошу забрати маму в лікарню і оглянути, але лікарка говорить, що в цьому не має сенсу і вона відправить свою медсестру із Інституту, яка поставить вдома крапельницю і подивиться, що там з кішечником, бо та має велиезний досвід і т.п.. Після приїзду медсестри Проскурня телефонує і говорить про те, що їй медсестра передала, що все нормально і мама просто привертає до себе увагу.
На наступний день нас везла вже швидка, бо мамі стрімко стало гіршати. Ще через 2-3 години у мами носом пішли фекалії, і черговий хірург терміново готував операцію. Я зателефонувала Проскурні, але вже і не варто було! Вона почала говорити, що все буде добре і т.п..
Що сталося?
На кожному шві, який був зроблений Проскурньою Л.А. була спайка. (пайкова хвороба і гостра кишкова непрохідність). 4 год. операція, 3 дні в реанімації. Організм вже відмовляйвся повератится до норми. Згодом ставало трохи краще, але через певний час знову гірше, знову операція, реанімація. Так 1,5 місяці страждань і в мами відмовили нирки і зупинилося серце!
Халатність і втрачений час через Проскурню Л.А. забрали в нас рідну людину!
® 2009–2024 «ТОНЕТО»
Посмотреть, узнать оценки, отзывы про товары, компании, людей. Оставить мнение про качество услуг, недостатки, достоинства человека.
Все авторские права сохранены за своими правообладателями.
Мария (Гость) 26 февраля 2021
оценка: 0.3
Киев
Ужасный врач и человек , деньги гребёт лопатой —тварь , когда слышишь диагноз рак то готов на все, она этим пользуется , присосалась к кормушке национального института рака и пьёт кровь из людей, куда смотрит руководство!!!!
Отзыв был полезен? Да (1)
Ольга (Гость) 3 июля 2020
оценка: 0.5
Киев
Подтверждаю типичность этой ситуации у врача Л.А. Проскурни.
Тоже после полного удаления матки и придатков маму выпихнули через несколько дней домой... а еще через несколько дней ее приняла другая больница... а еще через несколько дней в другой больнице был труп.
Тогда-то Л.А. Проскурня утратила всю свою "занятость", апломб, надменность и быстренько примчалась в ту, другую больницу, уговаривать нас (совместно с завхирургией) забирать маму домой - но не проканало.
Годы спустя я прочитала, что при удалении матки одна из важнейших вещей, которую должен уметь сделать опытный хирург - закрепить петли кишечника, которому больше не на что опираться, под ним же образуется полость, чтобы не случился заворот кишок. От которого и Ваша, и моя мамы умерли, со всею симптоматикой. Я выносила в больничный туалет по ночам судна жидкого дерьма, которым ее рвало, никакая санитарка этого бы делать не стала. Сложно представить смерть более мучительную, страшную, грязную.
И такой еще штрих - мы не знали, что оперировала Проскурня, операцию должна была делать знаменитая профессор Воробьева, тогда еще она была жива. Нас обманули, Воробьева 1000$ хоть не взяла, а Проскурне мы заплатили, думая, что она ассистировала, ее это не устроило, как оказалось. Воробьева просто тайком спихнула ей безнадежного пациента. Десять лет спустя знаменитая профессор ещё не старой умерла от той же болезни: Бог всё видит и ничего не забывает.
Людмила Анатольевна даже не знала, удалены или нет яичники, как она оперировала, вообще непонятно. А после смерти дрожащими руками исправляла в справке II стадию на IV - с диагнозом нас тоже обманули. Никакой суд бы исправление такое не принял, да мы судиться и не стали. Возмездие всё равно настигнет само, и настигает.
PS. Я только что прочла, что Проскурня по базовому образованию стоматолог (!!!) и после института быстренько прошла интернатуру по онкогинекологии тоже где-то в провинции... кто и как ее пустил в Институт рака и доверил оперировать людей?? Если бы мы тогда представляли масштабы того, во что мы вляпались!!
Отзыв был полезен? Да (7)
Олена (Гость) 22 мая 2020
оценка: 0.1
Київ
Відгук про лікарку Проскурню Людмилу Анаталіївну, яка оперувала маму!
1. Якщо Ви ше не на операційному столі, то швидше ноги в руки і знайдіть іншого лікаря!!!!!!!
2. Для неї головне гроші, які ви заплатите за операцію і аби ніхто «не піймав на гарячому»! А тому не дай Боже, у Вас виникнуть ускладнення, Вона зробить все аби умити руки і обставити все так, наче вона не при справах!
Саме через лікарку ми втратили рідну людину! Сьогодні вже пройшло 5 місяців після смерті мами!
По суті: мамі потрібна була операція по видаленню кісти. А оскільки вона вже в віці і менопаузі, то лікарка запропонувала провести Пангістеректомію.
Були моменти, які сигналізували зупинитися:
1)Проскурня геть погано бачить. Коли читала заключення, то просто жмурилася і вдивлялался в слова. А в голові крутилося: “як же вона оперуватиме?”
2)Вона призначала дослідження, а коли ми поверталися з результатими, вона просто не памятала, що ми повинні були зробити
3)В очі говорила про те, яка буде складна операція, а потім, коли телефонувала анастезіологу і домовлялася про те, що він буде з нею на операції, то казала приблизно таке: “Там все просто і типово без шуму і зайвих рук обійдемося!” Насторожувало, але знову ж таки, не зупинило!
4)Сума, яку нам озвучили – 50 000- 60 000 грн шокувала, бо онкології ні по маркерах ні по КТ не було. Ті хто бувають в коридорах Інституту знають, що хворі часто обговорюють між собою “що і по чому”. Одна жінка в коридорі шокувала, коли казала, що вона після операції (коштувала 50 000 грн) приїхала вже на 2-гу хімію і чекає Проскурню аби заплатити їй за препарат 18 000 грн. Дивувало, шокувало, але не зупинило, бо були налякані, що якщо не зробитицю операцію, то буде гірше.
Як відбувається оплата? Мене попросили до операції занести в кабінет 10 000 грн, а потім після операції ще рівно 36 000 грн. Звичайно, ці кошти передані без будь-яких чеків і т.п.. Не в грошах справа, а втому, що вони сплачуються не офіційно. І ми самі по своїй волі віддаємо, бо хочемо аби наші рідні жили і сперечатися ніхто не буде, якщо лікар говорить 50 000 чи 100 000… . Ти їх знайдеш і віддаси!
Зі слів лікарки операція пройшла успішно, і на 3-й день маму виписують із лікарні. Проскурня дає рекомендації, говорить про те, що можна їй телефонувати, якщо будуть питання. Одразу в той же день після лікарні маму починає нудити і ми телефонуємо, лікарка говорить, що таке буває, все пройде. На наступний день стає гірше. Ми знову телефонуємо і просимося аби лікарка оглянула, ми настояли і поїхали в Інститут – вона навіть не оглянула маму, ніякого обстеження додаткового ,…нічого, а лише проговорила, що такое буває в післяопераційний період, все пройде. Ще через день стає ще гірше! Це вихідний! Проскурня в телефонному режимі говорить, які купити препарати, знайти медсестру і прокапати. Так капаємося ще декілька днів. Я прошу забрати маму в лікарню і оглянути, але лікарка говорить, що в цьому не має сенсу і вона відправить свою медсестру із Інституту, яка поставить вдома крапельницю і подивиться, що там з кішечником, бо та має велиезний досвід і т.п.. Після приїзду медсестри Проскурня телефонує і говорить про те, що їй медсестра передала, що все нормально і мама просто привертає до себе увагу.
На наступний день нас везла вже швидка, бо мамі стрімко стало гіршати. Ще через 2-3 години у мами носом пішли фекалії, і черговий хірург терміново готував операцію. Я зателефонувала Проскурні, але вже і не варто було! Вона почала говорити, що все буде добре і т.п..
Що сталося?
На кожному шві, який був зроблений Проскурньою Л.А. була спайка. (пайкова хвороба і гостра кишкова непрохідність). 4 год. операція, 3 дні в реанімації. Організм вже відмовляйвся повератится до норми. Згодом ставало трохи краще, але через певний час знову гірше, знову операція, реанімація. Так 1,5 місяці страждань і в мами відмовили нирки і зупинилося серце!
Халатність і втрачений час через Проскурню Л.А. забрали в нас рідну людину!
Отзыв был полезен? Да (9)