Ставинский Юрий Алексеевич, хирург

Елена (Гость) 4 июня 2021

оценка:    4.5

Киев

Під час русько- турецької війни 1877-1878 рр , коли 67- річний хірург М.І.Пирогов з` являвся на полі бою, бійці по обидва боки фронту припиняли вогонь. Така шана і повага була до відомого хірурга.
Саме цей історичний факт я пригадала, опинившись в Інституті травматології та ортопедії НАМН України.

Не буду описувати складність перелому мого плеча. Зупинюсь на беззаперечних фактах:
1.Доцільність і необхідність оперативного втручання мені чітко і дохідливо обґрунтована лікарями інституту.
2.Професійно злагоджені дії , уважність лікарів-хірургів та лікарів функціональної діагностики дозволили почуватися мені впевнено в, до та після операційному періодах.
3.Комфорт перебування: чистота відділень і доброзичливість середнього та молодшого медперсоналу бездоганні.
Мої рятівники:
Ставинський Юрій Олексійович - хірург
Романів Андрій Володимирович - анастезіолог
Чеверда Андрій Іванович - асистент хірурга
Гук Юрій Миколайович - керівник відділу
Поліщук Тамара Анатоліївна - лікуючий лікар
Найщиріша подяка всім медсестрам та молодшим медсестрам Клініки№4

В 1877 році Пирогов М.І. був нагороджений орденом Білого Орла та прикрашеною діамантами золотою табакеркою з портретом Олександра II
На жаль,на теперішній час ставлення суспільства до лікарів заслуговує більшого.

Я "знімаю капелюха " перед керівництвом Інституту травматології та ортопедії НАМН України за збереження в середині закладу такого міцного , професійного, прогресивного кадрового потенціалу, що примножує і продовжує 100-річні традиції і здобутки медичного закладу.
С повагою Хилобок - Яковенко О.В.

Отзыв был полезен? Да (6)