Щоб здобути перемогу над своїми конкурентами, спортсмени повинні бути найшвидшими, сильнішими чи спритнішими у своїх видах спорту. Рекордсмени повинні піти ще далі, щоб перевершити межі відомих людських здібностей. Але крім своєї фізичної сили спортсмени використовують унікальний набір розумових навичок, які дозволяють їм досягати успіху.
Про те, чим відрізняється мозок спортсменів від мозку пересічних людей, пише Live Science.
Обробка візуальних сигналів
Здатність швидко сприймати візуальну інформацію та приймати відповідні рішення є найважливішою навичкою для спортсменів, особливо тих, хто займається командними видами спорту, такими як футбол чи баскетбол.
Професійні командні гравці легше та швидше сприймають візуальну інформацію, ніж інші люди. Вони легко можуть фокусуватися на об'єктах, що рухаються, і відстежувати їх переміщення. Тобто їхній мозок більш майстерний в обробці "динамічних візуальних сцен" або світу, що рухається навколо них.
М'язова пам'ять
Спортсмени-акробати, такі як стрибуни у воду та гімнасти краще за інших запам'ятовують послідовність рухів на підсвідомому рівні. Цю здатність часто називають "м'язовою пам'яттю".
Нещодавнє дослідження показало, що мозок планує і координує рухи, що повторюються, які виконують спортсмени, танцюристи і музиканти, швидко "архівуючи" і "розпаковуючи" важливу інформацію про них. Спочатку послідовність та час кроків програмуються в мозку окремо, але в процесі тренувань ці окремі елементи плавно інтегруються в один сплеск скоординованої мозкової активності. Цей процес включає в корі мозку цілу мережу нейронів, які регулюють рух.
Передбачення подій
Хороший футбольний воротар повинен вміти за мить зрозуміти, в яку точку воріт полетить м'яч, щоб встигнути відреагувати і зловити його. Ймовірно, така швидка реакція пов'язана з унікальною здатністю таких спортсменів зіставляти візуальні підказки про рухи супротивника з потенційним маршрутом м'яча.
Дослідження показали, що у спортсменів, успіх яких залежить від швидкості реакції на дії суперника, зона мозку, відома як верхня скронева борозна (STS) товща, ніж у звичайних людей. STS — це область мозку, яка відіграє важливу роль у сприйнятті руху інших живих істот, а також допомагає розшифровувати наміри, що стоять за цими рухами.
Координація рухів
Спортсмени-акробати, такі як гімнасти, мають чудові пропріоцептивні навички або здатність відчувати, де їх тіло знаходиться в просторі. Складна мережа нейронів у мозочку, області біля основи мозку, дозволяє цим спортсменам швидко коригувати рухи в повітрі або зберігати рівновагу на снаряді.
Фокус та увага
Спортсмени повинні вміти відповідним чином розподіляти свою увагу та динамічно перемикатися між різними способами мислення. Наприклад, під час матчу футболісту, який веде м'яч в один бік, може знадобитися швидко змінити напрямок, якщо до нього наблизиться гравець із команди суперника.
Когнітивні навички, необхідні для перемикання уваги, також виявляються і у звичайному житті, наприклад, коли ми одночасно робимо прибирання та слухаємо аудіокнигу. Одне дослідження стверджує, що спортсмени краще справляються з такою багатозадачністю.
Стійкість мозку до старіння
Когнітивні переваги спортивних тренувань можуть також поширюватися на життя в цілому. Можливо, ніхто не продемонстрував це краще ніж легендарна канадська легкоатлетка Ольга Котелко, яка встановила понад 30 світових рекордів.
Перед її смертю в 2014 році у віці 95 років вчені досліджували її мозок і виявили, що він на кілька десятків років молодший від фактичного віку чемпіонки.
Команда виявила, що Ольга також швидше реагувала на когнітивні завдання, і вона мала кращу пам'ять, ніж в інших людей у цьому віці.
Звичайно, загальні висновки не можна робити з вивчення мозку однієї людини, але Ольга Котелко надала вченим унікальні знання щодо довгострокового впливу спортивних тренувань на мозок.
Заглядаючи вперед, можна сказати, що заохочення тренування мозку у спортсменів з раннього віку може призвести до ще більших спортивних досягнень.
"Ми досягли тієї точки, коли, зокрема, у підготовці спортсменів людське тіло не може зробити більше, але ми можемо зробити набагато більше за допомогою пізнання можливостей свого мозку", — розповіла Кайлі Стіл, з Університету Західного Сіднею в Австралії, яка проводить наукові дослідження у сфері спорту.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.3
