Втрата гостроти зору – це необов’язково наслідок захворювання очей. Є й інші чинники, що впливають на якість зору. Які саме – про це доступно розповість лікар вищої категорії, досвідчений офтальмолог мережі медцентрів “Новий Зір” Ігор Бакаєв.
На стані організму позначаються як природні фактори, що, на жаль, не залежать від нас, так і набуті. Вік не минає дарма – з роками деякі функції знижуються чи втрачаються, зокрема і здатність добре бачити на різній відстані. Проте не варто списувати все на старіння. Часто ми самі прискорюємо перебіг негативних процесів: наш спосіб життя призводить до набуття системних захворювань або до обставин, які зрештою впливають на зір.
Що від нас не залежить
Щоб зʼясувати, чому ви втрачаєте гостроту зору, краще одразу звернутися до офтальмолога – він зробить обстеження та пояснить справжні причини вашого стану. Погіршення акомодації (здатності фокусувати зір на предметах, розташованих близько й далеко) зумовлюється зниженням тонусу очних м’язів та змінами у кришталику. Причому це необов’язково є характерним для обох очей. Гірше бачити може спочатку одне око.
Важливо не страждати від дискомфорту, а підібрати з фахівцем прийнятний спосіб коригування – окуляри, контактні лінзи або оперативне втручання. Інакше не дивуйтеся, якщо вас турбуватимуть головні болі, швидка втомлюваність очей і біль у ділянці навколо них.
Наслідки способу життя
Наші звички також впливають на зір. Куріння, неправильне харчування, зловживання алкоголем, брак сну, фізичної активності, недостатнє перебування на свіжому повітрі, стрес із часом призводять до системних захворювань організму, наприклад, до гіпертонії, атеросклерозу, цукрового діабету. А вже ці хвороби можуть спричиняти діабетичну або гіпертонічну ретинопатію та інші судинні захворювання сітківки.
Так, за ранніх ознак гіпертонічної ретинопатії відбувається звуження поля зору, його погіршення, особливо у вечірній час. Якщо не спостерігатися в офтальмолога і не лікуватися, існує ризик тромбозу центральної вени сітківки або артерії. А це вже загрожує сліпотою.
Діабетична ретинопатія не менш небезпечна, адже уражає дрібні судини ока. Людина на початковій стадії скаржиться на мушки перед очима, плями, викривлення ліній. Коли ж діабет виходить з-під контролю, ймовірне навіть відшарування сітківки та втрата зору.
Цікаво, що перші ознаки проблем із судинами, тієї ж гіпертонічної хвороби, до снаги виявити саме офтальмологу. Адже очне дно яскраво демонструє їхній справжній стан.
Головна рекомендація тим, хто має системні захворювання, – тримати їх під контролем: вимірювати артеріальний тиск, рівень цукру, дотримуватися дієти, приймати ліки, навчитися боротися зі стресом та регулярно проходити огляд в офтальмолога.
А курцям варто пам’ятати: ця звичка є відповідальною за брак певних вітамінів в організмі, зниження еластичності і прозорості кришталика ока (його помутніння – пряма дорога до операції) та розвиток вікової макулодистрофії, яка уражає центральне поле зору (тяжка форма хвороби загрожує сліпотою).
Зовнішні чинники, що впливають на очі
Умови, в яких ми живемо та працюємо, часто призводять до дискомфортних станів або тимчасового погіршення зору.
Так, влітку через спеку та дію кондиціонерів повітря у квартирах та офісах втрачає необхідну вологість. Додайте сюди сидіння весь день перед комп’ютером – й отримаєте сухість очей. Це пов’язано з посиленим випаровуванням слізної плівки, яка має зволожувати та захищати їхню оболонку.
Аби переконатися, що наявні симптоми не є синдромом сухого ока, знайдіть час відвідати лікаря. Він дослідить функцію сльозопродукування, і, якщо з нею все гаразд, призначить крапання штучної сльози і порекомендує налаштувати сприятливий мікроклімат у приміщенні та ощадний режим роботи.
Отже, часто провітрюйте кімнату, придбайте зволожувач повітря, переривайтеся на відпочинок, коли доводиться довго дивитися в екран: кожні 20 хвилин відривайтеся від монітора й хоча б 20 секунд дивіться вдалечінь, щоб розвантажити очі. Непогано також розминатися раз на дві години, щоб поновити кровопостачання м’язів.
До речі, зазвичай робота за комп’ютером передбачає штучне освітлення, що теж негативним чином впливає на зір. Ми маємо отримувати сонячне світло. Що б не казали про шкоду ультрафіолету, людина – створіння природи, живе за біоритмами, тому денне світло необхідне для накопичення в мозку певних речовин. А синє світло від моніторів, навпаки, блокує вироблення мелатоніну, гормону сну, що відповідає за самовідновлення організму.
Є цікаві дослідження: діти, які достатньо гуляють на свіжому повітрі вдень, менше страждають на розвиток короткозорості. Тож в обідню перерву вийдіть на вулицю або зранку пройдіться кілька зупинок пішки, щоб захопити ранкові нешкідливі промені.
І найголовніша порада лікаря – вирішувати проблеми чи сумніви у фахівця. Сучасна офтальмологія має великий арсенал методів і прийомів лікування: від крапель та неінвазивних процедур – до оперативного втручання.