Навіщо в холодну пору року носити головний убір

Шкіра голови дорослої людини становить 10% від усієї поверхні тіла, тому тепло з організму значною мірою йде через голову. У холодну пору року багато хто ходить без головного убору, а це дуже небезпечно і може стати причиною різних простудних захворювань.

Насамперед треба звернути увагу на те, що переохолодження спричиняє загальне зниження імунітету, внаслідок чого в організмі починають активно розмножуватися хвороботворні мікроби. У результаті підвищується ризик загострення всіх хронічних захворювань та розвитку гострих запальних процесів, наприклад, активізується герпетична інфекція. А якщо людина страждає на хронічні захворювання носоглотки, інфекція може проникнути в кров і звідти, подолавши захисні бар'єри, в центральну нервову систему. При загальному зниженні опірності організму підвищується також ризик отримати небезпечне для життя запалення мозкової оболонки - менінгіт (всупереч існуючим думкам, не пов'язане безпосередньо з переохолодженням, але поширюється переважно інфекційним шляхом). Чутливі до переохолодження також окремі органи тіла людини.

Найбільш чутливі до холоду вуха. Саме вони першими відморожуються та болять. Густе довге волосся для них — недостатній захист. Крім того, навіть пишна шевелюра не може стримати крижаний вітер, від якого у вухах відчувається гострий біль. Буває, що коли людина входить у теплу будівлю із замерзлою головою, їй стає дуже боляче — позначається контраст температур. Працювати чи вчитися у такому стані вкрай важко. Ті, хто після лазні або басейну поспішає на вулицю, не висушивши добре голову та вуха і не одягнувши шапку, теж дуже ризикує. Випаровування вологи на холоді забирає зі шкіри додаткове тепло - як результат, може розвинутися отит або фурункул у зовнішньому слуховому проході. Через переохолодження та спазм мозкових судин порушується харчування слухового нерва, через що з'являється шум у вухах і слух різко знижується. Якщо полінуватися піти до отоларинголога і не розпочати лікування в першу добу після появи симптомів, розвивається стійка сенсоневральна приглухуватість.