Внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ в Україні постраждало майже півтори тисячі дітей, такі дані наводить Офіс Генерального прокурора. Від 24 лютого 2022 року 480 дітей в Україні загинули, ще 964 дістали поранення різного ступеню тяжкості. Серед них і ті, хто через російську агресію і воєнні дії втратили кінцівки. Таким дітям потрібне протезування, йдеться в ТСН.
Маринці шість років і вона катається на самокаті, стрибає на батуті, ходить до спортзалу і все це на протезі. Разом із родиною вона жила на Херсонщині. Навесні минулого року в їхній будинок влучила міна. Удар припав на ванну кімнату, де Маринка ховалася від обстрілу з мамою. Їх, поранених, вивезли через російські блокпости на вільну територію, де лікарі надали допомогу, але врятувати ніжку дитині не змогли. "Перша фраза була, коли прокинулась: “Ти знаєш, у мене ніжки немає", - пригадує мама дівчинки.
Саме тоді Наталя, мама дівчинки з травмами ніг, вирішила: протезувати донечку буде в Україні. Уже майже рік вони живуть у Києві, у столичному “Охматдиті” дівчинка проходить реабілітацію. Увесь час із Маринкою працює психологиня Тетяна, каже, прогрес є, але з такими дітьми треба займатись аж до їхнього повноліття. “У нас були моменти, коли вона не хотіла ні з ким спілкуватись, вона ховалась під ковдру, вона замикалась, не хотіла нікого бачити, зараз дитина спілкується з пресою, фотосесія в неї була от, дитина їздить на конях, катається”, - розповідає психолог.
У Міністерстві охорони здоров'я розповідають, із 28 дітей, які були поранені через воєнні дії, на протезування в Україні залишилися тільки двоє малюків, ще семеро - за державний кошт реабілітуються в США, Норвегії, Німеччині та Австрії. Чотирьом - зараз допомогти не можуть, бо ці діти на окупованій території. “Інші діти теж протезовані за кордоном, але вже не за програмою охорони здоров’я, а за допомогою благодійних фондів і організацій, тому що на сьогоднішній день нам весь світ хоче допомагати, і якщо якась дитина постраждала, то її дуже швидко забирає якась країна в кращі клініки світу”, - розповідає директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги та іновацій МОЗ України Василь Стрілка.
Не їхати протезуватися за кордон батьків дітей закликають у фонді соціального страхування. Його директор каже, зараз держава готова оплачувати будь-які протези. Протезистів вистачає, комплектація - така сама, як і в інших країнах. Але коли дитина повертається із закордонної клініки, виникає питання - хто її буде в подальшому вести?
Маринка ж бешкетує в спортзалі разом із психологом, друзями і своїм фізичним терапевтом. Такі ігри вони називають "дурнею". “Важливо було, щоб вона до нього звикла, їй не подобалось спочатку, вона розуміла, що вона може і без нього, і тут була важлива така суть, щоб дати їй розуміння, що перевага, що краще ходити на двох, і ця “дурня”, вона допомогла”, - розповідає фізичний терапевт Назар Борознюк.
Без сором'язливості Маринка дає торкатися свого протеза оббитого поролоном, він у неї вже другий і вона називає його "Кєшею". Протезист, який супроводжує Маринку, своєю роботою задоволений. “Я вперше використовував вакуумний лайнер для дитини. Це було цікаво. Вона навіть пританцьовує, коли вдягає протез, тобто їй це подобається”, - каже сертифікований протезист-ортезист Олександр Стеценко.
В “Охматдиті” додають, що в Україні до дітей, які дістали такі складні травми, особлива увага, вони цій турботі дуже радіють. Наприклад, Маринка хотіла познайомитися з Патроном і пес приходив до неї в гості. А ще з днем народження вітав президент, а Андрій Шевченко приходив і грав із нею у футбол.
Реабілітація проходить добре і буде ще краще, каже мама Маринки, коли українське суспільство почне сприймати таких дітей, як здорових, бо зараз вони помічають здивовані погляди людей, від яких Маринка досі ніяковіє.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.4
