Шкода повторного кип'ятіння води — що правда, а що міф

Вода — один із найпростіших і водночас найміфологізованіших продуктів у нашому побуті. Варто вимкнути світло, довше посидіти без опалення або почати економити ресурси, як одразу спливають десятки «народних правил»: що можна, а що категорично не можна робити з водою, їжею та побутовими приладами.

Особливо часто в такі періоди звучить попередження про повторне кип’ятіння води. Мовляв, якщо чайник уже закипів, залишки обов’язково потрібно виливати, інакше вода стає шкідливою, «важкою» і навіть небезпечною для здоров’я. Цей страх настільки вкоренився, що сприймається як аксіома — без спроби розібратися, звідки він взявся і чи є під ним реальна основа.

health info регулярно отримує запитання від читачів на цю тему і повідомляє: заборона на повторне кип’ятіння — один із найживучіших побутових міфів, який продовжує мандрувати з покоління в покоління без наукових доказів.

Щоб зрозуміти, чи є в цих побоюваннях хоч частка правди, важливо спочатку розібратися, що саме ми кип’ятимо і які зміни насправді відбуваються з водою під час нагрівання.

Що міститься в звичайній водопровідній воді

Склад водопровідної води не буває абсолютно однаковим — він змінюється не лише від країни до країни, але іноді й від району до району в межах одного міста. Тим не менш, існують усереднені показники, характерні для більшості систем централізованого водопостачання.

Повторне кип’ятіння не додає у воду нових речовин — воно лише змінює концентрацію вже присутніх, і то в межах похибки

У воді з-під крана можуть бути присутніми хлор або його сполуки (використовуються для дезінфекції), солі кальцію і магнію, що утворюють накип, а також слідові кількості важких металів. Усі ці речовини знаходяться в межах санітарних норм і спочатку розраховані на те, що воду будуть кип’ятити або використовувати для приготування їжі.

Міф про «важку» воду після повторного кип’ятіння

Один із найпугаючіших аргументів — твердження, що при багаторазовому кип’ятінні в домашніх умовах нібито утворюється «важка вода» з підвищеним вмістом дейтерію. Дейтерій дійсно є ізотопом водню і в великих концентраціях здатен чинити несприятливий вплив на організм.

Однак ключовий момент часто упускають: концентрація дейтерію в звичайній воді вкрай мала. Так, при кожному випаровуванні частина звичайної води йде, і відносна частка дейтерію теоретично може зростати. Але на практиці цей ріст настільки незначний, що не має біологічного значення.

Академік Ігор Васильович Петрянов-Соколов свого часу провів розрахунки і показав: щоб отримати всього 1 літр води з концентрацією дейтерію 0,15 %, необхідно випарити і долити об’єм води, що перевищує масу Землі в сотні мільйонів разів. Для побутового чайника це недосяжно.

Іншими словами, скільки б разів ви не кип’ятили воду вдома, перетворити її на «важку» таким способом неможливо.

Чи накопичуються мінерали при повторному кип’ятінні

Ще одне поширене побоювання пов’язане з мінералами — вважається, що через випаровування води їхня концентрація різко зростає. Тут знову допомагає проста арифметика.

Вчені Університету Макгілла в Канаді пояснюють це на прикладі фтору. Якщо в одному літрі води міститься 1 ppm фтору і частина води випаровується, різниця в кінцевій кількості речовини при вживанні напою становить соті долі міліграма. Це значення знаходиться в межах допустимих коливань і не має практичного значення для здоров’я.

Навіть при випаровуванні частини води концентрація мінералів змінюється настільки незначно, що не становить загрози для організму

Та ж логіка застосовна і до інших розчинених речовин. Навіть при повторному кип’ятінні і частковому випаровуванні концентрація мінералів збільшується мінімально.

Що стосується солей кальцію і магнію, то вони при нагріванні переважно осідають на стінках чайника у вигляді накипу. Вона не небезпечна для людини, але погіршує теплопровідність, через що вода закипає довше. Саме тому чайник рекомендується регулярно очищати — не через шкоду воді, а ради економії електроенергії або газу.

Чи змінюється смак води та напоїв

Іноді стверджують, що повторне кип’ятіння «вбиває» кисень у воді, через що чай або кава стають менш смачними. При кип’ятінні розчинені гази дійсно частково видаляються, але наукових даних, що підтверджують, що людина здатна стабільно розрізняти смак напоїв на воді, кип’яченій один або кілька разів, не існує.

Дослідження органолептичного сприйняття показують, що смак напою набагато більше залежить від якості сировини, температури заварювання і часу настоювання, ніж від кількості кип’ятінь води.

Що в підсумку варто пам’ятати

Повторне кип’ятіння води не робить її токсичною, небезпечною або «непридатною» для вживання. Немає наукових досліджень, що підтверджують шкоду такої води для здоров’я людини — ні при одноразовому, ні при багаторазовому нагріванні.

В умовах перебоїв з електроенергією, коли важливо раціонально використовувати ресурси, страх перед повторним кип’ятінням лише додає зайвого напруження. Кип’ятити воду можна стільки разів, скільки це необхідно — без ризику для організму.

Заборона на повторне кип’ятіння — не медичний факт, а побутове забобон, не підтверджений наукою

Розумний догляд за чайником і розуміння фізичних процесів куди корисніше, ніж дотримання міфів. Вода залишається водою — і при першому, і при третьому кип’ятінні.

healthinfo.ua

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки