Чому виникає кератоконус, які симптоми свідчать про його розвиток та чи можна зберегти зір, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.
Ускладнення кератоконусу Кератоконус – це рідкісне незапальне захворювання рогівки, за якої вона поступово стоншується, набуваючи конічної форми. Тобто рогівка стає конусоподібною, тоді коли в нормі повинна бути сферичною – повторювати форму кулі. Завдяки фізіологічно правильній сферичності світло фокусується саме на сітківці, а зір залишається гострим і чітким (якщо немає вроджених чи набутих порушень).
Якщо рогівка має неправильну форму:
За рогівкого гідропсу вода проникає в рогівку, призводячи до розриву її задньої частини оболонки, відомої як десцеметова мембрана;
За відсутності своєчасного адекватного лікування кератоконусу, що прогресує, людина може різко осліпнути.
Причини виникнення кератоконусу Причини виникнення кератоконусу до кінця не з’ясовані. Серед нині відомих це:
У деяких випадках лікар може встановити точну причину, наприклад, коли йдеться про спадковість чи нещодавнє пошкодження очей. У деяких випадках причина залишається невстановленою. Але насправді важливо не скільки виявити причину, стільки розробити адекватний план лікування, щоб зберегти зір. Особливо, якщо кератоконус швидко прогресує.
Симптоми кератоконусу Розпізнати кератоконус можна за такими ознаками, як:
На останніх стадіях розвитку кератоконусу, а це третя і четверта, конусоподібне випинання рогівки видно неозброєним оком без спеціального обладнання. Більша частина рогівки стоншується і мутніє. Зір не вдається навіть мінімально покращити за допомогою окулярів або лінз.
Лікування та профілактика Лікування кератоконуса залежить від стадії розвитку хвороби. На ранніх стадіях передбачається використання вітамінів, антиоксидантів, спеціальних очних крапель.
За потреби пацієнтові підбираються спеціальні склеральні лінзи, які поступово та безболісно зменшують конусоподібність рогівки. Форма рогівки змінюється завдяки помірному тиску, який створюють лінзи, ніби втискаючи її всередину.
Також може застосовуватися рогівковий колагеновий кросслінкінг – сучасна методика лікування деяких офтальмологічних захворювань, зокрема кератоконуса. Під час процедури рогівку закапують рибофлавіном, дія якого триває орієнтовно 30 хвилин. Потім її опромінюють ультрафіолетом, який пов’язує пошкоджені волокна колагену. Колагеновий кросслінкінг ущільнює рогівку, зупиняє або суттєво сповільнює процес прогресування кератоконуса та покращує зір.
Серед хірургічних методів лікування кератоконуса я виокремлюю пересадку рогівки та імплантацію рогівкових кілець.
Терміново потрібно звернутися до лікаря-офтальмолога, якщо ви маєте діагностований кератоконус, і у вас несподівано почалася сльозотеча, з’явився ріжучий біль в очах, тканини почали набрякати.
Кератоконус – це досить рідкісна хвороба, яка здебільшого діагностується у віці від 10 до 25 років, прогресує до 30-40 років, але бувають винятки. Відсоток виявлення кератоконусу коливається від 0,05 до 2% в різних популяціях. Але найголовніше, що потрібно знати – кератоконус не завжди і не обов’язково прогресує. Він може розвинутися і "зупинитися". Тоді людині буде потрібно носити лінзи або окуляри і час від часу проходити обстеження. Якщо ж кератоконус стрімко прогресує, рекомендується провести кератопластику, після якої зір знову стане чітким і гострим.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.4
5.0